Чому я не вірю у невидиму руку ринку
Ну тобто, не вірю, що вона сама все владнає й розрулить.
Всім притомним людям зрозуміло, що жодної руки нема, а є баланс інтересів, на якому зрештою зупиняються сторони товарно-грошової угоди. І оскільки цей баланс - річ нестала, залежна від багатьох перемінних, динамічна - але стабільно діюча, метафора "невидимої руки" справді працює: начебто дійсно існує якась рука, яка виписує всі ціни на ринку приблизно в одну категорію, робить так, що гірше коштує дешевше, а краще - дорожче, ну і всяке таке.
Але ця метафора не повинна приховувати від нас реальність: насравді на ринку діють люди, які прееслідують свої інтереси та стикаються зі своїми обставинами. Одному принципово продати швидше й дешевше, іншому - отримати найвищу ставку, третьому - хоча б повернути збитки. Людський фактор також працює на всі заставки: продавці можуть змовитися й утримувати ціни або хтось один може скупити весь товар та встановити монополію, про людське око діючи через агентів, або скористатися з інсайдерської інформації... Розумієте, до чого я?
Так, одним з потужних факторів ринкової гри є присутність держави.
І ві ніяк не втримаєте гравців, які мають доступ до цього ресурсу, від користвання ним. Лобіювання своїх інтересів. Давання хабарів. Єдиний засіб - це скористатися з тієї ж держави та її карного механізму і давати "невидимій руці" по пальцях щоразу як та рука лізе до коліщат державної машини.
Сподівання на "невидиму руку" = корумпована держава.
Колись я сказала: якщо у справі українізації покластися на "невидиму руку ринку" - українській мові гапки.
Я не розшифрувала свою думку, а дарма.
Бо нема жодної "невидимої руки ринку" - є лобісти, які мали й мають свій кавал хліба з маслом, закуповуючи у Росії книги, фільми, серіали та користуючися з того, що можна не вкладати гроші у переклад. І це потужне лобі, яке не соромилося лізти до державних коліщат та пвдкручувати їх у потрібну сторону.
Протидіяти йому можна тільки аналогічним засобом: підкручуванням державних коліщат у потрібну нам сторону. Але не "невидимою рукою", а відкрито та вголос тиснучи проросійських лобістів. Хочеш купувати російський серіал? Вкладайся в дубляж: в українських голосових акторів, перекладачів, звукооператорів. Дорого? Вкладайся у виробництво українських серіалів. Хочеш наварити на світовому бестселері? Вкадайся в український перекад та видавництво. І так надалі.
Всім притомним людям зрозуміло, що жодної руки нема, а є баланс інтересів, на якому зрештою зупиняються сторони товарно-грошової угоди. І оскільки цей баланс - річ нестала, залежна від багатьох перемінних, динамічна - але стабільно діюча, метафора "невидимої руки" справді працює: начебто дійсно існує якась рука, яка виписує всі ціни на ринку приблизно в одну категорію, робить так, що гірше коштує дешевше, а краще - дорожче, ну і всяке таке.
Але ця метафора не повинна приховувати від нас реальність: насравді на ринку діють люди, які прееслідують свої інтереси та стикаються зі своїми обставинами. Одному принципово продати швидше й дешевше, іншому - отримати найвищу ставку, третьому - хоча б повернути збитки. Людський фактор також працює на всі заставки: продавці можуть змовитися й утримувати ціни або хтось один може скупити весь товар та встановити монополію, про людське око діючи через агентів, або скористатися з інсайдерської інформації... Розумієте, до чого я?
Так, одним з потужних факторів ринкової гри є присутність держави.
І ві ніяк не втримаєте гравців, які мають доступ до цього ресурсу, від користвання ним. Лобіювання своїх інтересів. Давання хабарів. Єдиний засіб - це скористатися з тієї ж держави та її карного механізму і давати "невидимій руці" по пальцях щоразу як та рука лізе до коліщат державної машини.
Сподівання на "невидиму руку" = корумпована держава.
Колись я сказала: якщо у справі українізації покластися на "невидиму руку ринку" - українській мові гапки.
Я не розшифрувала свою думку, а дарма.
Бо нема жодної "невидимої руки ринку" - є лобісти, які мали й мають свій кавал хліба з маслом, закуповуючи у Росії книги, фільми, серіали та користуючися з того, що можна не вкладати гроші у переклад. І це потужне лобі, яке не соромилося лізти до державних коліщат та пвдкручувати їх у потрібну сторону.
Протидіяти йому можна тільки аналогічним засобом: підкручуванням державних коліщат у потрібну нам сторону. Але не "невидимою рукою", а відкрито та вголос тиснучи проросійських лобістів. Хочеш купувати російський серіал? Вкладайся в дубляж: в українських голосових акторів, перекладачів, звукооператорів. Дорого? Вкладайся у виробництво українських серіалів. Хочеш наварити на світовому бестселері? Вкадайся в український перекад та видавництво. І так надалі.

no subject
- люди мають ідеали, переконання та упередження;
- люди іраціональні;
- більшість людей ідіоти.
Ну тобто коли "Є радіо", яке нещодавно просило у глядачів гроші, тепер постить про руку ринку та плює в одну з тих, хто ті гроші надсилав (так і пише - а ви не давали, тому не махайте шаблею), принаймні у третє віриш відразу і дуже сильно.
Якби люди просто раціонально бажали отримати вигоду, було б значно простіше. Але подивишся на донбасців, у яких рашка заводи вивозить, а вони на путіна моляться, і розумієш - де люди, а де бажання вигоди...
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
no subject
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
no subject
no subject
no subject
Бо звідки ідея, що невидима рука владнає все саме так, як ми хочемо, а не навпаки? А нізвідки. Wishful thinking
(no subject)
(no subject)
no subject