Чому я не вірю у невидиму руку ринку

[morreth]

Ну тобто, не вірю, що вона сама все владнає й розрулить.

Всім притомним людям зрозуміло, що жодної руки нема, а є баланс інтересів, на якому зрештою зупиняються сторони товарно-грошової угоди. І оскільки цей баланс - річ нестала, залежна від багатьох перемінних, динамічна - але стабільно діюча, метафора "невидимої руки" справді працює: начебто дійсно існує якась рука, яка виписує всі ціни на ринку приблизно в одну категорію, робить так, що гірше коштує дешевше, а краще - дорожче, ну і всяке таке.

Але ця метафора не повинна приховувати від нас реальність: насравді на ринку діють люди, які прееслідують свої інтереси та стикаються зі своїми обставинами. Одному принципово продати швидше й дешевше, іншому - отримати найвищу ставку, третьому - хоча б повернути збитки. Людський фактор також працює на всі заставки: продавці можуть змовитися й утримувати ціни або хтось один може скупити весь товар та встановити монополію, про людське око діючи через агентів, або скористатися з інсайдерської інформації... Розумієте, до чого я?

Так, одним з потужних факторів ринкової гри є присутність держави.
І ві ніяк не втримаєте гравців, які мають доступ до цього ресурсу, від користвання ним. Лобіювання своїх інтересів. Давання хабарів. Єдиний засіб - це скористатися з тієї ж держави та її карного механізму і давати "невидимій руці" по пальцях щоразу як та рука лізе до коліщат державної машини.

Сподівання на "невидиму руку" = корумпована держава.

Колись я сказала: якщо у справі українізації покластися на "невидиму руку ринку" - українській мові гапки.

Я не розшифрувала свою думку, а дарма.

Бо нема жодної "невидимої руки ринку" - є лобісти, які мали й мають свій кавал хліба з маслом, закуповуючи у Росії книги, фільми, серіали та користуючися з того, що можна не вкладати гроші у переклад. І це потужне лобі, яке не соромилося лізти до державних коліщат та пвдкручувати їх у потрібну сторону.

Протидіяти йому можна тільки аналогічним засобом: підкручуванням державних коліщат у потрібну нам сторону. Але не "невидимою рукою", а відкрито та вголос тиснучи проросійських лобістів. Хочеш купувати російський серіал? Вкладайся в дубляж: в українських голосових акторів, перекладачів, звукооператорів. Дорого? Вкладайся у виробництво українських серіалів. Хочеш наварити на світовому бестселері? Вкадайся в український перекад та видавництво. І так надалі.

Comments

[ichthuss]

А чому мову викладання в школах мають визначати депутати, а не клієнти? Де тут глузд?

[virago-ghost.livejournal.com]

а тому, що гарна школа для усіх - то школа доброчинності багатих, які несуть більший тягар від інших клієнтів, а хто несе тягар, той музику замовляє; гарєпоттера бачили-читали? хто там на самому початку воював з дамблдором і ледь не скинув? малфой; а хто малфой? самий багатій з опікунської ради школи хогвартс;
або ж школи треба утримувати за рахунок держави, і тоді ж буде та сама держава надсильна, буде пропаганда, якої ви не хочете, буде програма, затверджена тими, хто керує державою;
або школи поділяться на гарні для багатих і погані - для бідних, і бідні будуть зі шкіри вискакувать, щоб дитина пішла до школи багатіїв, бо там освіта, що дає шанс;
то ж ви прикиньте, я к усунути державу і примус закону, державної пропаганди, і політики, то які школи будуть на сході від Дніпра?
що мене більше за все розважає у мрійниках-комуністах, анархістах і радикальних лібералах "геть державу" - це те, що в історії будь-який варіант "геть державу" та державний мінімум уже був, і життя було не ліпше, всі засади добре відомі, бери хоч питання шкіл, хоч питання зброї, хоч питання землі, хоч питання правосуддя; тільки мрійники не люблять про це згадувати;
бо тоді доведеться визнати, що треба не зменшувати державу, а дати всім соціальним групам гарантії від неї і рівний контроль над нею, тобто усунути можливість узурпації влади в сильній державі; і справжні гальма для сили держави - то не любов до свободи, а економіка і рівень життя населення;
отакий глузд, якщо дивитися на історію уважно і без мрій