![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Чому я не вірю у невидиму руку ринку
Ну тобто, не вірю, що вона сама все владнає й розрулить.
Всім притомним людям зрозуміло, що жодної руки нема, а є баланс інтересів, на якому зрештою зупиняються сторони товарно-грошової угоди. І оскільки цей баланс - річ нестала, залежна від багатьох перемінних, динамічна - але стабільно діюча, метафора "невидимої руки" справді працює: начебто дійсно існує якась рука, яка виписує всі ціни на ринку приблизно в одну категорію, робить так, що гірше коштує дешевше, а краще - дорожче, ну і всяке таке.
Але ця метафора не повинна приховувати від нас реальність: насравді на ринку діють люди, які прееслідують свої інтереси та стикаються зі своїми обставинами. Одному принципово продати швидше й дешевше, іншому - отримати найвищу ставку, третьому - хоча б повернути збитки. Людський фактор також працює на всі заставки: продавці можуть змовитися й утримувати ціни або хтось один може скупити весь товар та встановити монополію, про людське око діючи через агентів, або скористатися з інсайдерської інформації... Розумієте, до чого я?
Так, одним з потужних факторів ринкової гри є присутність держави.
І ві ніяк не втримаєте гравців, які мають доступ до цього ресурсу, від користвання ним. Лобіювання своїх інтересів. Давання хабарів. Єдиний засіб - це скористатися з тієї ж держави та її карного механізму і давати "невидимій руці" по пальцях щоразу як та рука лізе до коліщат державної машини.
Сподівання на "невидиму руку" = корумпована держава.
Колись я сказала: якщо у справі українізації покластися на "невидиму руку ринку" - українській мові гапки.
Я не розшифрувала свою думку, а дарма.
Бо нема жодної "невидимої руки ринку" - є лобісти, які мали й мають свій кавал хліба з маслом, закуповуючи у Росії книги, фільми, серіали та користуючися з того, що можна не вкладати гроші у переклад. І це потужне лобі, яке не соромилося лізти до державних коліщат та пвдкручувати їх у потрібну сторону.
Протидіяти йому можна тільки аналогічним засобом: підкручуванням державних коліщат у потрібну нам сторону. Але не "невидимою рукою", а відкрито та вголос тиснучи проросійських лобістів. Хочеш купувати російський серіал? Вкладайся в дубляж: в українських голосових акторів, перекладачів, звукооператорів. Дорого? Вкладайся у виробництво українських серіалів. Хочеш наварити на світовому бестселері? Вкадайся в український перекад та видавництво. І так надалі.
Всім притомним людям зрозуміло, що жодної руки нема, а є баланс інтересів, на якому зрештою зупиняються сторони товарно-грошової угоди. І оскільки цей баланс - річ нестала, залежна від багатьох перемінних, динамічна - але стабільно діюча, метафора "невидимої руки" справді працює: начебто дійсно існує якась рука, яка виписує всі ціни на ринку приблизно в одну категорію, робить так, що гірше коштує дешевше, а краще - дорожче, ну і всяке таке.
Але ця метафора не повинна приховувати від нас реальність: насравді на ринку діють люди, які прееслідують свої інтереси та стикаються зі своїми обставинами. Одному принципово продати швидше й дешевше, іншому - отримати найвищу ставку, третьому - хоча б повернути збитки. Людський фактор також працює на всі заставки: продавці можуть змовитися й утримувати ціни або хтось один може скупити весь товар та встановити монополію, про людське око діючи через агентів, або скористатися з інсайдерської інформації... Розумієте, до чого я?
Так, одним з потужних факторів ринкової гри є присутність держави.
І ві ніяк не втримаєте гравців, які мають доступ до цього ресурсу, від користвання ним. Лобіювання своїх інтересів. Давання хабарів. Єдиний засіб - це скористатися з тієї ж держави та її карного механізму і давати "невидимій руці" по пальцях щоразу як та рука лізе до коліщат державної машини.
Сподівання на "невидиму руку" = корумпована держава.
Колись я сказала: якщо у справі українізації покластися на "невидиму руку ринку" - українській мові гапки.
Я не розшифрувала свою думку, а дарма.
Бо нема жодної "невидимої руки ринку" - є лобісти, які мали й мають свій кавал хліба з маслом, закуповуючи у Росії книги, фільми, серіали та користуючися з того, що можна не вкладати гроші у переклад. І це потужне лобі, яке не соромилося лізти до державних коліщат та пвдкручувати їх у потрібну сторону.
Протидіяти йому можна тільки аналогічним засобом: підкручуванням державних коліщат у потрібну нам сторону. Але не "невидимою рукою", а відкрито та вголос тиснучи проросійських лобістів. Хочеш купувати російський серіал? Вкладайся в дубляж: в українських голосових акторів, перекладачів, звукооператорів. Дорого? Вкладайся у виробництво українських серіалів. Хочеш наварити на світовому бестселері? Вкадайся в український перекад та видавництво. І так надалі.
no subject
- люди мають ідеали, переконання та упередження;
- люди іраціональні;
- більшість людей ідіоти.
Ну тобто коли "Є радіо", яке нещодавно просило у глядачів гроші, тепер постить про руку ринку та плює в одну з тих, хто ті гроші надсилав (так і пише - а ви не давали, тому не махайте шаблею), принаймні у третє віриш відразу і дуже сильно.
Якби люди просто раціонально бажали отримати вигоду, було б значно простіше. Але подивишся на донбасців, у яких рашка заводи вивозить, а вони на путіна моляться, і розумієш - де люди, а де бажання вигоди...
no subject
no subject
no subject
як з цим жити? я не вважаю себе аж надто розвинутою - так, нормальний середній рівень, але чимало людей довкола засмучують недолугістю. А як же ж воно тоді ведеться справді розумним?
no subject