![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Прелестное
> женщина не чувствует себя в безопасности наедине с постороним мужчиной.
Ох... А можно я почувствую себя не в безопасности рядом с посторонней женщиной? :) Почему я всегда, железобетонно, безнадежно спокоен наедине со знакомыми и незнакомыми женщинами? Вот жыж жизнь несправедлива :)
И вот ничем не пробить. Только надевать берцы и бить ногами, все, больше никак.
Ох... А можно я почувствую себя не в безопасности рядом с посторонней женщиной? :) Почему я всегда, железобетонно, безнадежно спокоен наедине со знакомыми и незнакомыми женщинами? Вот жыж жизнь несправедлива :)
И вот ничем не пробить. Только надевать берцы и бить ногами, все, больше никак.
no subject
В принципе, я даже предполагаю почему именно эта цитата была вынесена в пост - если мы говорим о чём-то конкретном, то должен сказать, что у меня был в жизни однажды момент, когда я не чувствовал себя в безопасности в комнате с женщиной фактически именно в контексте полного комментария. Но у меня была личностная, а не гендерная проблема (не знаю, как менее криво это выразить), и я понимаю, почему тон комментатора вызывает желание уебать, простите за мой французский.
P.S. Ольга, добавьте, пожалуйста, в друзья. Вроде в предсудительном не замечен, а серый текст очень сильно замедляет общение.
no subject
Давайте ще одну.
Уявіть, що жінка середнього віку звабила малого хлопця, жорстоко згвалтувала його в неприродній спосіб. Це всім відомо, але через якусь причину вона не понесла жодного покарання. У хлопця - лікарня, психотерапевти, не найкращя реакція суспільства, яка лише поглибила травму, і все, він після того вже не відновився і не став таким, яким був раніше, в батьків просто серце від того крається. І ось через роки в присутності того хлопця та його батьків інша людина, яка про те все знає, каже з гигиком - от, жаль, що я в підлітковому віці завжди почувався в повній безпеці в присутності дівчат.
Хоча й у цій аналогіі отримання жартівником вигід від пригнобленного и настрашеного становища інших людей не розкривається, нажаль. От якщо він знає, що той хлопець після згвалтування має великі складнощі із проявом агресії, тому що йому не кажи, як над ним не знущайся - він лише голову в плечі вжиматиме, тоді буде щось трохи схоже.
(якщо що, я не перебільшую щодо міри страждать - у мене мало знайомих, але я знаю принаймні двох жінок, які були згвалтовані у дитинстві - одна маньяком, інша групою, тобто це не щось рідкісне; знайомих, які були згвалтовані, коли були повнолітніми або майже повнолітніми, значно більше. Та я в принципі не знаю жінок, які не зазнали би хоч якогось сексуального насильства, хоча б відносно незначного, в тому числі в дитячому віці, гадаю, це досить типово. Відсутність покарання - теж типове явище, власне, покарали лише маньяка. Зміни у характері і поведінці - те, що видно неозброєним оком у всіх цих випадках. Зміни зазвичай тяжкі та неприємні, тривають десятиріччями).
Власне, будь-який пост про згвалтування читає хоча б одна згвалтована жінка.
no subject
no subject
Але ці речі, гадаю, важко відчути, лише коли з*являється страх, що вони зникнуть або їх якось заберуть.
Слухайте, ну уявіть, що половина ваших конкурентів - люди, які постійно знецінюють себе, постійно добряче налякані, добровільно беруть на себе неоплачуваний та невдячний труд, та ще й почувають себе винними, коли не виконали його достатньо гарно, самі переконують вас, що вам його виконувати не треба, готові задовільнятися меншими доходами, терплять перебивання, знецінення, неуважність, жарти про болісні для себе речі і самі пояснюють таке поводження приємним для вас способом, влаштовують так, що ваша зовнішність не має великого значення, ви можете не перейматися через надмірну вагу або не найкращі риси обличчя, а самі можете обирати серед партнерів протилежної статі, які дуже багато уваги приділяють тому, щоб вам сподобатися, вам дають зрозуміти, що перейматися через вік вам не треба, це інша половина має перейматися через свій, ви від цілої половини людства не отримаєте того самого рівня агресії та відстоювання свого інтересу, що є природнім для вашої групи та достатнім для більш-менш нормального життя, ви будете значно менш засуджені, якщо кинете дитину або дружину, яка тяжко захворіє, або якщо не поселите в себе стару лежачу бабусю та не кинете роботу, щоб за нею дивитися, ви без страху заходите в ліфт з жінкою, коли говорять про вашу сексуальність, мають на увазі те, що ви відчуваєте, а не те, як ви виглядаєте, у вас немає вибору - бути синьою панчохою або шльондрою (а інших варіантів немає), коли ви підліток, ви швидше за все вільні від облапувань у громадському транспорті, вас ніколи не називали шльондрою через те, що у вас виросли цицьки у 12 чи 13 років... так можна довго продовжувати, гадаю, більш-менш зрозуміло. Хіба тут немає неяких вигід?
Справа в тім, що оце все тримається на страху. Переконання жінок, що вони мають те все робити і бути отакими, пагано працює, якщо час від часу не підкріплюється чимось реально жорстоким. Сексуальне насильство тут діє дуже сильно. Це, звісно, не єдине, що діє, але кришу воно виносить конкретно.
no subject