Прекрасное из дайрей

[morreth]

***
Забирали по ночам: тихо, деликатно, не беспокоя соседей, всегда — целыми семьями. Просто утром квартиры стояли пустые, с распахнутыми настежь дверями, и кого-нибудь недосчитывались: астрофизиков и слесарей, летчиков и дошкольников, пастухов и профессоров консерватории, домохозяек и академиков. Возвращались единицы, с головной болью, провалом в памяти и справкой: взяли по ошибке, приносим извинения, память скорректирована из соображений планетарной безопасности.
Почта захлебывалась доносами. Люди не могли дышать спокойно: у одних поселился внизу живота холодный ужас, сдавил дыхание, рвотно подкатываясь к горлу; другие воодушевленно строчили — на начальника, чье место неплохо бы занять, на соседа, чьи дети слишком громко кричат, на девушку, что отказала; третьи писали на вторых, чтобы успеть первыми. Шушукались: «Пять раз написала, а его все не берут. — А ты о чем? — Что крадет. — Дура, надо, что ругает Мировой совет...» Прислушивались к лифтам, к шагам за дверью.
Потом вдруг все кончилось — забирать перестали, а через четыре года солнце планеты вспыхнуло, превращаясь в сверхновую. Сорвало и унесло прочь атмосферу, мелкими лужицами выкипели океаны, ничего не поняв, сгинули города. Сгорели члены Мирового совета, до последнего вглядываясь в небо: к этому времени шесть космических кораблей, шесть огромных ковчегов — все, что смогли успеть, — ушли от взрыва на безопасное расстояние. Они летели к далеким звездам, а на борту спали в анабиозе миллионы людей: астрофизики и слесари, летчики и дошкольники, пастухи и профессора консерватории, домохозяйки и академики. Очень разные люди с единственной общей чертой: никто из них ни разу не написал доноса.

@Лисаченко Андрей
__________________________________

Перепостила и тут же запоздало сообразила: а ведь даже у автора этой дивной притчи есть эта гнусная привычка проецировать черты собственного народа на весь мир...

Comments

[luche-chuchhe.livejournal.com]

взагалі-то я теж нарцис
зі справкою ))

[morreth.livejournal.com]

У тебе темні плями в інших місцях, значить.
А що власне тобі здається гидотним?

[luche-chuchhe.livejournal.com]

Не знаю, що там з плямами, але в мене реальні проблеми із розумінням художнього тексту, отже справа може бути в цьому.
Ну просто люди і без того істоти досить паскудні та схильні до всякого зла, їх не треба підштовхувати, вони самі себе псують, і інших псують. Треба, щоб купа гарних, сильних та спроможних людей постійно докладали надбагато зусиль, просто щоб все не покотилося в тартарари. А підштовхувати людей до зла, провокувати їх, створювати їм умови, щоб вони з більшою легкістю псувалися, спокушати їх злом - це просто піздець.
Тут немає значення, це роблять люди, які себе призначили, або якісь вищі сили.
Якщо перше, то відразу читається посил автора - ті, хто забирав людей вночи, насправді були гарними, хорошими, просто вони таємничо хороші, ви, читачі, думали, що то терор та злочин, а насправді он воно як. Такі собі кагебістські лицарі. Це відразу буе. При цьому все одно підсвідоме автора вилізло, і вийшла гидота, а не лицарі.
Якщо друге, то, якщо використовувати християнську термінологію як метафору, це сатанинські сили, тим більше, що ті, хто спокусився, приречені на пекло.

[luche-chuchhe.livejournal.com]

Ну тобто це не відбір кращіх.
Це спокушання та відбір тих, хто спокусився і схибив, щоб утягнути їх із собою в пекло, ще й разом з дітьми. Так текст побудований.

[morreth.livejournal.com]

Діти же не пишть доносів.

[luche-chuchhe.livejournal.com]

"Забирали по ночам: тихо, деликатно, не беспокоя соседей, всегда — целыми семьями."
Тобто такого, щоб забрати самих лише дітей, не було.