"Рівність" - це брутальна лайка для росіян?

[morreth]

Originally posted by morreth at Рівність - це брутальна лайка для росіян?

Переклад цього допису.

Інколи здається, що для росіян термін “рівність” є брутальною лайкою. Я можу сказати, наприклад, що багато хто приповзає до мене в коментарі до деяких історій та звинувачує мене в тому, що я “феміністка”, лише тому, що я не дотримуюся традиційного способу життя. Я не підписуюся під формулою “одруження + діти = жіноче щастя”, хоча для багатьох жінок це так. У рівнянні ще багато факторів, кожний індивідуум є унікальною істотою, і для досягнення магічної суми “щастя” треба провести багато обчислень протягом цілого життя. Багатьом росіянам це здаєтся радикальним концептом, бо вони запрограмовані бачити речі лише в чорно- білій гамі. Мені нагадали про цей факт, коли хтось описав зміст мого блогу як “повного фемініської хріноти”. Це чудернацький коментар та характеризація мого блогу, написаний, радше за все, людиною, що веде мізерне життя та заздрить моїй свободі, досвідові та пригодам у житті. Заздрощі - то небезпечна отрута!

Найсумніший мотив у житті грає той, хто марширує під чужі барабани, а не свої, просто через соціальний тиск. Я не визначаю себе як феміністку, але якщо ви заглянете в будь-який словник, то слово “фемінізм” там описане наступним чином: “доктрина, що захищає соціальні, політичні та інщі права жінок РІВНО з правами чоловіків”. Звичайно, справжньої рівності не можна досягнути у будь-якому суспільстві або між гендерами. Завжди будуть бідні й заможні, і чоловіки майже завжди фізично сильніші та владарніші за жінок. Це частина їхніх чарів, і більшість жінок (навіть я!) прагнуть мужньості до певного моменту, почуття захищеності та обтулення від сильного, підтримуючого чоловіка.

Одначе, термін “фемінізм” протягом десятиліть був перекручений і став означати щось зловісне або огидне, коли фактично цого основна ціль, на мій погляд, добра. Я сумніваюся, що більшість батьків почувалася б щасливою через те, що їхня донька, яка навчалася щиро та здобула хорошу роботу, заробляє менше ніж чоловіки такої ж самої кваліфікації та професійних навичок. Протягом років феміністки прагнули виправити несправедливості на кшталт цієї. Але термін вживають занадто вільно, асоціюючи його з войовничими чоловіконенависницями та неголеними пахвами :) та жахливим страхом, що чоловіків каструють, якщо жінки вийдуть грати на їхнє поле. Даруйте, але я гадаю, що лише слабкі чоловіки можуть боятися сильних незалежних жінок, бажати побити їх або перетворити на підлеглі створіння без жодної індивідуальності, амбіцій або захоплень окрім турботи та порання біля чоловіка й дитини. Це дуже важливі життєві завдання, які заслуговують на найвищу повагу, та жінки, які обрали для себе бути “хатніми” мамами гідні шани. Як на мене, це найважча робота на планеті.

Що ви про це думаєте? Як ви сприймаєте “фемінізм”, і що не так з тим, щоб жінка заробляла так само, як чоловік, аюо мала в житті такі ж самі можливості бути ким або чим завгодно за власним бажанням? Я не хочу сидіти у затінку іншої особи. Я волію біти тією, хто крокує у сонячнім сяйві, з партнером, який радо тримає мою руку, і кожен з нас підтримує іншого в усіх життєвих труднощах, печалях та радощах. І так, я все ще готую, інколи ношу сексуальні сукні та катую собі ноги високими підборами. Чи це такий вже радикальний концепт?
___________________________________
Коментарями можна насолодитися за посиланням на оригінал.

Comments

[pale-marshal.livejournal.com]

Ваш пример с ростом здесь показателен. Причем формально придраться тяжело поскольку дискриминируют не потому что женщина, а потому что ростом кандидат не вышел.
А пол-то причем? Речь шла о росте как о признаке, который не имеет никакого отношения к профессиональным навыкам юриста и ни при каких обстоятельствах не сможет помешать ему выполнять рабочие обязанности.
Женщине, например, может понадобиться длительный отпуск при осложнениях во время беременности и после рождения ребенка она не всегда может немедленно вернутся к своим обязанностям.
Т.е. с одной стороны, при приеме на работу критерии для женщин и мужчин должны отличаться чтобы обеспечить им равные возможности.
С другой стороны, эти различия в критериях есть уже признанием отличия между мужчиной и женщиной. Такая вот диалектика.

Помилуйте, какая же это диалектика? Это и есть дискриминация - либо (грубый вариант) придумывание всяких фантастических причин, якобы мешающих реализации равных возможностей (если прикинуть вероятность тех "осложнений во время беременности и при рождении ребенка" - причина получается реально фантастической), либо (более тонкий и более часто встречающийся вариант) старательное принятие во внимание отличий, которые применительно к данной профессии/виду деятельности принимать во внимание ни к чему, т.к. они не влияют на профессиональные качества.
В США в администрации университетов гораздо больше афроамериканцев чем среди собственно научных работников. Это происходит потому, что есть квоты но нет достаточного количества достаточно образованных афроамериканцев.
И какое отношение этот пример имеет к написанному мной? У меня речь шла о квоте по мужчинам и женщинам с одинаковым уровнем образования, опыта и т.д. На случай, если работодатель опасается, что не сможет "закрыть" квоту - дать возможность принимать на вакантные места и лиц, не подходящих под "квотные" условия. Но при наличии специального разрешения. Перед получением которого работодателю будут подкидывать... например, кандидатуры с бирж труда. Естественно, подходящие по условиям квоты.