В. Б. Єтс, Друге пришестя

[morreth]

(даруйте, що в такий день, натхнення не питає, коли приходити)

Коло за колом навиває спіраль,
Не чує сокольника сокіл;
Все розпадається, не тримається центр;
Анархія зірвалася зі шворки,
У мареві кривавого приливу скрізь
Захлинувся невинності обряд.
Найкращі не ймуть сили осудити,
Найгірші - наполегливі й палкі.
Авжеж, якась об'ява нам гряде.
Авжеж, Пришестя Друге нам гряде.
Пришестя Друге! Ці слова навряд
Пасують образові Spritus Mundi,
Що зір турбує мій: десь у пустелі, серед піску.

Химера з тілом лева, з головою чоловіка,
Порожні та безжальні, наче сонце, очі,
Повільні стегна в русі, а довкола -
Криклива химородь обурених птахів пустелі.
Знов темрява спада; але тепер я впізнаю
Двадцять століть камінної дрімоти,
Заколисані в люльці до кошмару,
І що то за почвара у свій час
Повзе у Віфлеєм, щоб народитись?

Comments

[virago-ghost.livejournal.com]

концовка отлично, вообще, до печенок

[morreth.livejournal.com]

Спасибо.