![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Накипело
Один малолетний долбоеб посмеялся над одной моей экс-френдессой, что мы разосрались из-за айфона, а не из-за фашизма.
Ладно, малолетнему долбоебу простиельно считать "разосранием" интеллигентный взаиморасфренд. Не о нем речь. А о том, что он даже не понял, в чем дело. Экс-френдесса замеательный человек, но у нее была привычка давать тоном старшего советы в ключе "мыши, станьте ёжиками", причем каким-то непостижимым комическим образом многие советы сводились к тому, чтобы я купила айфон, айпад или ай-что-нибудь ещё. Ну прямо как на этой картинке.
Мы разошлись не из-за айфона, а из-за ее инвазивности. Я подумала, что это профессиональное - она учитель в школе и 80% времени общается с людьми, которых ДЕЙСТВИТЕЛЬНО надо наставлять и строить, профдеформация, ничего не поделать, только мирно отстраниться.
Но прошел год - и я поняла, что это не профдеформация. Вернее, не только она. Раз за разом у меня в комментах появляются добрые люди с советами в духе "мыши, станьте ежиками", и я, не залядывая в юзеринфо, по одной интонации делаю вывод: Россия. А потом заглядываю и вижу, то таки да, Россия.
Хорошие люди. Не ватные. Сочувствующие Украине. Ненавидящие Хуйло.
Но ёб же вашу мать...
Я не говорю, что ВСЕ россияне, которые комментят у мен, инвазивны. Российские френды, которым по 10 лет, как раз наоборот (а то бы не продержались 10 лет у меня во френдах, я не перевариваю инвазивность).
Но инвазивные новички с вероятностью 95% - россияне.
Ребята, я не хочу знать, какая в том причина и где вам пороблено. Я хочу, чтобы вы просто усвоили, как аксиому, возможно, даже не понимая:
МЫ ЛУЧШЕ ВАС ЗНАЕМ, КАК У НАС ОБСТОЯТ ДЕЛА. У каждого из нас, практически без исключений, в ближайшем окружении или в крайнем случае через одно рукопожатие имеется:
- как минимум один боец в зоне АТО;
- как минимум одна семья, где кто-то погиб или был ранен в АТО;
- как минимум один волонтер;
- как минимум один беженец из зоны АТО или человек, который так там и остался;
- как минимум один упоротый ватник, через которого мы узнаем официальную точку зрения Хуйло-ТВ на текущий момент.
Спасибо за внимание.
Ладно, малолетнему долбоебу простиельно считать "разосранием" интеллигентный взаиморасфренд. Не о нем речь. А о том, что он даже не понял, в чем дело. Экс-френдесса замеательный человек, но у нее была привычка давать тоном старшего советы в ключе "мыши, станьте ёжиками", причем каким-то непостижимым комическим образом многие советы сводились к тому, чтобы я купила айфон, айпад или ай-что-нибудь ещё. Ну прямо как на этой картинке.
Мы разошлись не из-за айфона, а из-за ее инвазивности. Я подумала, что это профессиональное - она учитель в школе и 80% времени общается с людьми, которых ДЕЙСТВИТЕЛЬНО надо наставлять и строить, профдеформация, ничего не поделать, только мирно отстраниться.
Но прошел год - и я поняла, что это не профдеформация. Вернее, не только она. Раз за разом у меня в комментах появляются добрые люди с советами в духе "мыши, станьте ежиками", и я, не залядывая в юзеринфо, по одной интонации делаю вывод: Россия. А потом заглядываю и вижу, то таки да, Россия.
Хорошие люди. Не ватные. Сочувствующие Украине. Ненавидящие Хуйло.
Но ёб же вашу мать...
Я не говорю, что ВСЕ россияне, которые комментят у мен, инвазивны. Российские френды, которым по 10 лет, как раз наоборот (а то бы не продержались 10 лет у меня во френдах, я не перевариваю инвазивность).
Но инвазивные новички с вероятностью 95% - россияне.
Ребята, я не хочу знать, какая в том причина и где вам пороблено. Я хочу, чтобы вы просто усвоили, как аксиому, возможно, даже не понимая:
МЫ ЛУЧШЕ ВАС ЗНАЕМ, КАК У НАС ОБСТОЯТ ДЕЛА. У каждого из нас, практически без исключений, в ближайшем окружении или в крайнем случае через одно рукопожатие имеется:
- как минимум один боец в зоне АТО;
- как минимум одна семья, где кто-то погиб или был ранен в АТО;
- как минимум один волонтер;
- как минимум один беженец из зоны АТО или человек, который так там и остался;
- как минимум один упоротый ватник, через которого мы узнаем официальную точку зрения Хуйло-ТВ на текущий момент.
Спасибо за внимание.
no subject
Цікаво все-таки порівняти частоту виписування повісток в різних регіонах України....
no subject
І навіть якщо призовуть чоловіків моїх троюрідних сестер, це все одно буде "через рукопотискання" :)
no subject
no subject
no subject
це залежить від кількості населення у населеному пункті, від кількості людей певного прошарку, від вузівської чи іншої спеціальності, а також від стану обліку у воєнкома;
тобто, будучи киянином, ви можете не мати жодного родича чи особисто знайомого, якого мобілізували, а лише значи через когось; а чи буде серед ваших доброволець - питання вашого оточення;
з іншого боку, якщо ви з маленького міста, з вашого міста в університеті навчалося не триста тисяч народу, а сотня людей, з них двадцять ви знали особисто, а поблизу є військова частина, що задіяна в ато...
no subject
А в селах у нас часто повістки приходять кожному другому. Не за ту чи іншу спеціальність, а підряд.Того, власне, і вся та буча про те, що народ ховається від служби: ховається, бо вже давно таке враження, що гребуть майже всіх.
Єдине, що можу допустити, це що люди в Києві не прописані і працюють неофіційно, то про них воєнком не знає. Тоді так. Але якщо в тебе є хоча б десять двадцять знайомих призовного віку (а з військовою кафедрою це до 60 років), і нікого з них не забрали, то це звучить дивно. Просто виходить, що або я якась неймовірна флуктуація, або нерівномірність є, і помітна.
no subject
До смішного: прийшов добровольцем хлопак, який тупо забув стати на віськовий облік.
no subject
бо ті, хто в ато - або прикордонники, або добровольці; більшість моїх родичів та знайомих на київщині - мешканці великих міст, які багато разів переїздили, їх батьки-подружжя теж; а ось з маленьких містечок чи сіл - немає питань, серед трьох тисяч людей, які переїхали за все життя на сусідню околицю, мобілізовані кидаються в очі
no subject
Але люди, які "кидаються в очі", то одне, а найближче оточення -- то друге. Тобто, визначати, звичайно, можна по всякому, але, в середньому мають на увазі, це від кількох десятків до сотні, рідко, двох людей, з якими зараз або колись в минулому ти був достатньо тісно знайомий. В нульовому наближенні, це люди, яких ти запросиш на весілля чи поминки ( якщо запрошуватимеш, як середній обиватель). В цьому плані, розмір найбижчого оточення не залежить від того, місто це, село, чи мегаполіс. До речі, не знаю, чому ми почали про села і містечка: воно зрозуміло, що Київ найбільший, але і в моїх Чернівцях 250 тисяч нашкребти можна. Тому це все про "кидаються в очі" тут ні при чому.
Насправді, ще один аргумент про регіональні або класові особливості, ось ця фраза: "ті, хто в ато - або прикордонники, або добровольці;" З моїх контактів доброволець один, рядовий міліцвонер , поїхав туди не дуже надовго і вже повернувся по ротації. Решта -- перважно, артилеристи, звичайні мобілізовані, не добровольці.
no subject
залежить від того, серед якої кількості населення ваші знайомі розпорошені, це як лотерея;
ніяких регіональних особливостей щодо прикордонників немає, просто в мене в родині, так співпало, не один прикордонник, то я, певним чином, фіксована на прикордонниках;
а прикордонники - контрактники; якщо моїх прикордонників брати - вони зовсім з різних регіонів
no subject
Прикордонники цілком можуть бути з різних регіонів, я про них нічого не казав, а лише пояснював, що у мене --майже самі артилеристи не контрактники а за призивом. Кілька хлопців -- офіцери після чернівецької військової кафедри, а племінник з-під Тернополя -- простий рядовий.
no subject
no subject
Ортогональне: Ольго, я не надто добре орієнтуюся в місцевих адміністративних правилах, тому запитаю прямо: буде надто незручним чи нахабним пропросити Вас додати мене в список тих, кому дозволено коментувати без премодарації? Я, ніби, нічого особливо поганого не пощу (та і пишу не надто часто), то навряди чи стану черговим джерелом роздратування. Хоча, то, не обов'язково, а, переважно, задля зручності. Дякую.
no subject
no subject
no subject
пробачте, просто ця фікс-ідея, що зверху різні плани на мобілізацію в регіонах, або виконання суттєво різне, або певні регіони більш масово ухиляються і т.п., вона співпадає, на горе, з одним із темників росіян, спрямованих проти мобілізації;
якби не це, то можна балакати роками, тим більше, що на місцях повно ідиотизму і знущання з людей; не знаю, що мене більше доводить до сказу - централізована трансляція цього росіянами чи пацюки, які в істериці, щоб їх від мобілізації сховали;
no subject
Десь так. :)
no subject
(1) конкретний досвід мобілізації близьких і знайомих куди більш емоційно значущий, ніж математика, логіка і досвід немобілізаціі близьких у дяді васі з сусіднього села => (2) значна кількість людей всі пояснення ігнорує і зберігає підозри => (3) коли починається обговорення, занепокоїні і вже схильні вважати мобілізацію несправедливою люди кучкуються і своїм емоційним досвідом обмінюються, ще більш переконуючи один одного => (4) зчиняється галас, істерика, невдоволення, взаємні образи, а тоді декілька днів взаємних спростувань, вибачень і пояснень => (5) срібло знайшлося, але враження залишається паршивим, тож мети досягнуто;
я не проти пояснень і перевірок, но результат у половині випадків саме такий;
це як з ухилянням, половина тих, що ухиляються, краще б і не їхали, даже як їх примусять