Фейсбуком принесло

[morreth]

Р. Кіплінґ «Солдат»

Зайшов я до пивниці раз, щоб горло промочить,

Аж чую: «Правила у нас, свій камуфляж змініть!»

Дівки за стійкою у сміх: «Тримайте, бо впаду!»

Я відвертаюся від них, на вулицю іду…

«Солдате, те, солдате, се! Солдате, геть іди!»,

Але «Спасибі, наш герой», як дійде до біди.

Як дійде до біди, синки, великої біди.

Тоді «Спасибі, наш герой», як дійде до біди!



В театр увечері пішов, не брав ні краплі в рот,

Пияк без клопотів пройшов, я знов надворі – от…

Навіть на виставці якій кричать: «Куди попер»,

Та щойно гряне, Боже мій, то садять у партер!

«Солдате, те, солдате, се! Солдате, зовні жди!»,

Але «Героя наперед!», як дійде до біди.

Заграє барабан, синки, тоді вже в стрій іди,

Тоді «Спасибі, наш герой», як дійде до біди!



Та що ж, пошарпався мундир, який ваш сон хранив,

Простий солдат – не командир, не густо заробив.

Попробуй, жевжику, разок, то й докоряй мені,

Зробити хутко марш-кидок з вагою на спині!

«Солдате, те, солдате, се! Напився вже, гляди!»,

Але «Там воля або смерть!», як ворогів ряди

Супроти нас ідуть, синки, що спробуй обійди,

Тоді «Там воля або смерть!», тоді вперед іди.



Ні, не герої ми, проте не сміття і не грязь.

Хоч не в казармі живете – не кращі й ви од нас!

Хто у тилу знай кривить рот від нас – людей простих,

То хай би сам пішов на фронт і там шукав святих.

«Солдате, те, солдате, се! Не швендяй, одійди!»,

Але коли повіє дим, то перші ми завжди.

Коли повіє дим, синки, коли повіє дим,

«Проходьте, пане, наперед» кричать мені завжди.



Держава пільги нам дає у цей буремний час,

Та важливіші речі є для нас, але й для вас.

Затямте – важко вам хіба – щоб кожен знати звик,

Що форма – честь, а не ганьба, якщо ти чоловік!

«Солдате, те, солдате, се! Із килима зійди!»,

Але коли ведуть вогонь: «Спаси і одведи!».

Вони кричать «Спаси!», синки, за них на фронт піди…

Солдат – не дурень, знає все. Та все ж іде туди.

Comments

[Дмитрий Синица (from livejournal.com)]

Rudyard Kipling
TOMMY
I went into a public-'ouse to get a pint o' beer,
The publican 'e up an' sez, "We serve no red-coats here."
The girls be'ind the bar they laughed an' giggled fit to die,
I outs into the street again an' to myself sez I:
O it's Tommy this, an' Tommy that, an' "Tommy, go away";
But it's "Thank you, Mister Atkins", when the band begins to play,
The band begins to play, my boys, the band begins to play,
O it's "Thank you, Mister Atkins", when the band begins to play.

I went into a theatre as sober as could be,
They gave a drunk civilian room, but 'adn't none for me;
They sent me to the gallery or round the music-'alls,
But when it comes to fightin', Lord! they'll shove me in the stalls!
For it's Tommy this, an' Tommy that, an' "Tommy, wait outside";
But it's "Special train for Atkins" when the trooper's on the tide,
The troopship's on the tide, my boys, the troopship's on the tide,
O it's "Special train for Atkins" when the trooper's on the tide.

Yes, makin' mock o' uniforms that guard you while you sleep
Is cheaper than them uniforms, an' they're starvation cheap;
An' hustlin' drunken soldiers when they're goin' large a bit
Is five times better business than paradin' in full kit.
Then it's Tommy this, an' Tommy that, an' "Tommy, 'ow's yer soul?"
But it's "Thin red line of 'eroes" when the drums begin to roll,
The drums begin to roll, my boys, the drums begin to roll,
O it's "Thin red line of 'eroes" when the drums begin to roll.

We aren't no thin red 'eroes, nor we aren't no blackguards too,
But single men in barricks, most remarkable like you;
An' if sometimes our conduck isn't all your fancy paints,
Why, single men in barricks don't grow into plaster saints;
While it's Tommy this, an' Tommy that, an' "Tommy, fall be'ind",
But it's "Please to walk in front, sir", when there's trouble in the wind,
There's trouble in the wind, my boys, there's trouble in the wind,
O it's "Please to walk in front, sir", when there's trouble in the wind.

You talk o' better food for us, an' schools, an' fires, an' all:
We'll wait for extry rations if you treat us rational.
Don't mess about the cook-room slops, but prove it to our face
The Widow's Uniform is not the soldier-man's disgrace.
For it's Tommy this, an' Tommy that, an' "Chuck him out, the brute!"
But it's "Saviour of 'is country" when the guns begin to shoot;
An' it's Tommy this, an' Tommy that, an' anything you please;
An' Tommy ain't a bloomin' fool -- you bet that Tommy sees!