Спокуса, від якої треба втікати

[morreth]

І якій, на жаль, радо піддаються зараз навіть розумні люди - це спокуса з полегшенням зітхнути "Баба з возу" та ще й додати "Бо самі винні" стосовно зупинення соціальних виплат жителям Донбасу.

Україна призупиняє ці виплати, бо фізично не може забезпечити їх надходження адресатам. КРАПКА, ВЕЛИКА ТА ЖИРНА.

Ми не потребуємо жодних самовиправдань. Так, це погане рішення, нічого в ньому хорошого нема, але це єдине розумне рішення зараз: Україна не може гарантувати надходження грошей у Діру, тому й не посилає гроші у Діру.

Ну, не можемо та й край.

Знаєте, звідки береться бажання написали "За що боролися, на те й напоролися", "Донбасе, ти ж годуєш всю Україну, нагодуй себе" і всяке таке? Я знаю, бо відчуваю такі самі імпульси. Це наша застаріла нарцисична травма, це вона не дає нам визнати нашу слабкість та безпорадність перед лицем скрутного становища. В кожному з нас, я я вже казала, сидить маленьке Хуйло, яке шепоче, що краще бути паскудою, ніж слабаком.

Відкрию секрета Полушинелі: це найкращий засіб виглядати водночас і слабаком, і паскудою. Ондечки подивіться на Путіна - оце так ото воно виглядає збоку. Подобається?

Не треба прислухатися до свого внутрішнього Хуйла. Це робить тебе подібним до зовнішнього Хуйла.

Comments

[morreth.livejournal.com]

На украинца имеет смысл тратить усилия, от него может в какой-то момент что-то зависеть, курточку старую беженцу отдаст - и то хлеб.

[yakov-a-jerkov.livejournal.com]

Я на это ответил в первом комментарии virago_ghost. То что от жителя США ничего не зависит -- это фактически неверно.

[virago-ghost.livejournal.com]

послушайте, то, что вы ответили, кажется очень логичным из далекого далека, наверное, рассуждай я о какой-нибудь Уганде, мне бы эта логика понравилась; а так мне абсолютно пофиг, что собеседник, сидя в сша, полагает происходящее гениальным ходом украинского правительства; ну значит, захочет помочь - будет слать на армии, а не детскую одежду;
так что в текущей ситуации мне по опыту ваши рассуждения логичными не кажутся; я и на упоротых соотечественников уже не трачусь, если эффект от разговора не наступит очевидным образом, хватит тех, кто попрекает стоящих в очередях за гуманитаркой, им бы рты заткнуть;
более того, я уже и о разговоре с вами сожалею, как о пустой и вредной херне

[yakov-a-jerkov.livejournal.com]

По-моему, стоит или разговаривать или не разговаривать. А разговаривать и жаловаться, что разговаривать не хочется, как-то странно. Вот Вы сказали, что сожалеете о разговоре со мной, и тут же написали мне еще один немаленький комментарий. Я на него отвечать не буду, чтобы не отбирать Ваши драгоценные время и энергию у жителей Украины, которым они (Ваши время и энергия) крайне необходимы.