Разрешенное украинство: непричесанные мысли

[morreth]

Всякое такое, пришедшее в голову по окончании статьи.

В фантастике советских лет герой в большинстве случаев отчетливо русский и автор не стесняется сигнализировать об этом. Румата называет коня "волчья сыть", Вадим перевирает поговорку про "банный лист", и даже через тысячи лет персонаж по имени Дар Ветер умильно думает о России. Уж молчу про Лукьянена, Головачева и Бушкова...

Сколько ни напрягаюсь, не могу вспомнить фантаста всесоюзного масштаба, герои которого предавались сантименту по поводу Украины. Причем тут никакой злонамеренности нет, а есть вот такое искреннее, совершенно добросовестное убеждение, что Украина до будущего не дотянет, не доживет, что она окончательно вся в прошлом, на исторической дистанции.

***

Как я сейчас понимаю, реакция на "Ваше благородие" 2010 года, когда книга, не изменившись в целом с 2000, внезапно оказалась "русофобской" - это именно феномен "зловещей долины". Главный герой многими российскими читателями не распознается как русский. Он говорит по-русски, носит русское имя, постоянно внутренне обращается к русской культуре - но в глазах читателя он не русский, хоть расшибись. Потому что он против СССР.

Comments

[morreth.livejournal.com]

Самая популярная во всем союзе цитата из Бердника - назовите ее.

[sauveteur_d_ua.livejournal.com]

У нас не співпадають критерії визначення "всесоюзного" масштабу - та й будь-якого, коли вже так. Бо Бердника і в Україні на популярні цитати не дуже розтягували. А з іншого боку, за таким критерієм і, скажімо, Єфремов не матиме "всесоюзного масштабу", бо ж популярних цитат немає.

Маю зазначити, що моє зауваження стосовно Бердника має не принциповий, а суто технічний характер, оскільки зрозуміло, що напряму про Україну і йому написати б не дозволили. Проте, такі дулі в кишені, як чотири згадки по Київ проти однієї Москви (і то - після Києва у переліку), а також прозорі натяки, на кшталт вечора Мрії у величезному заповіднику на березі Дніпра, мали місце. І звісно, йому цього не пробачили.

[morreth.livejournal.com]

"Они, кроме ужаса и ярости - ничто!"

Але то я вже тролю. Цитуваність автора говорить насамперед про яскравість та дотепність його мовлення. Буває й таке, що з мовленням в автора проблеми - як ото в Єфремова - але образи яскараві, пам"ятні. Зрештою, він першим на всьому радянському просторі змалював голі жіночі цицьки, таке не забувається :).

От при всьому моєму до Бердника - яскравості та самобутності образів там бракувало.

[morreth.livejournal.com]

Яка цитата?

[sauveteur_d_ua.livejournal.com]

Дуже перепрошую, то я промахнувся із коментарем.

[sauveteur_d_ua.livejournal.com]

Згоден. У нижчезгаданому епізоді "Понеділка" Стругацькі із цього кепкували - що, як на мене, також слугує непрямою ознакою "всесоюзного" масштабу пана Олеся.

До речі, згаданий ще нижче Володимир Владко за моїми суб'єктивними "внутрішніми" критеріями такого масштабу не має через те, що у дитинстві він мені був відомий виключно за українськіми виданнями, натомість Бердник - також і за всесоюзними.

[arthin.livejournal.com]

"...но тут раздался громовой треск и с неба на площадь свалилась громадная ржавая ракета"? ;-)

[sauveteur_d_ua.livejournal.com]

І хоча це цитата із Стругацьких, проте пародія саме на Бердника, отже +100500!