Христос воскрес.
Шо, москалики, думали, Олька Дорошенко-Сагайдачна вмерла? Вона, як Україна, не вмерла. Вона тільки затаїлася на времья.
Насправді то так, я трошки хворіла, потім була дуже заклопотана, бо сиділа в пункті обміну зельоних на зельоних. Шо можу сказати, народ у нас креативний, але не дуже чесний. Одне, наприклад, замотає скотем свою тьощу і приносить на пункт. Каже: я сепаратистку приніс. Воно на перший погляд так і є: вся зелена, як той крокодил Гєна, покладеш її на газон і її не видно. І волає: «Кримнаш! Путін з нами! Народна республіка Донбасу!» Але якщо пильніше придивитися, то воно таки тьоща. Люди, пан Коломойський не може давати десять косих за одну галасливу. Він багата людина, але тьощ у нас тут більше, чим у нього грошей. Треба чесно.
Люди ще ото питають, и приймають зелених попсованими, надірваними, зі стертими номерами і всьо таке. Одвічаю: приймають. Але тільки єслі можна роздивитися портрет. Це заодно і відповідь на питання, чи приймають з відбитим горлишком.
Іще є особливо одарьонні, які намагалися здати кацапів у Приватбанк. Люди добрі! Невже непонятно, що кацапа треба вести в штаб! Тому що у віконце каси жоден кацап не пролізе!
Іще одне наостаннє я хочу сказать. Це класно – бачити себе крутим мисливцем за головами, тіпа Джанго. Це ж класно – вбивать білих або вязать москалів та получать за це гроші, да? Два удовольствія в одному флаконі. Але Джанго звільнився не тоді, коли його рабства викупив добрий доктор. А тоді, коли він весь попижджений та понівечений вибрався з клітки, врятував сво жінку, перестріляв нах усіх рабовласників та спалив їхнє обійстя. Браття, сестри, ми надто сильно покладаємося на доброго доктора. А покладатися треба лише на Бога і на себе.
