За Тарковського

[morreth]

Я не можу дивитися його кін, крім "Андрія Рубльова", "Іванова дитинства" та того, що вони назнімали з Кончаловським, коли були ще спудеї. Але то таке, на вкус і на цвєт товариша нєт, шо я не можу його дивиться - ща нічого не значить.

Але на мене глибоке враження справила розповідь Бориса Стругацького, як вони писали йому сценарій для "Сталкера" вісім разів, бо він не міг з першого разу пояснити, шо він хоче, тільки пальцями клацав.

От тоді я почала підозрювати, що він, мабуть, хіровий режисер, бо як це - братися знімати кіна і не знати, що ти хочеш, який, так би мовити, месідж людям несеш, яким вбачаєш свого героя...

Так, воно бувало й таке, що, скажем, Данелія брався за кіна, не знаючи, шо воно буде, тільки знаючи, шо там гратиме Кікабідзе, бо хто ж іще. Але Данелія не виматував на це стопіцот километрів пльонки та нервів окружающим, а зняв кіна про Міміна.

І хай мене розірвуть, а "Міміно" я сто раз дивилася і не можу надивитися, а "Сталкера" один раз, і крім образи за світлий образ Редріка Шухарта, нічого з того кіна не винесла.

Comments

[groben.livejournal.com]

После Тарковского целое народившееся поколение "молодых кинематографистов" вовсю пыталось юзать откатанный мэтром способ личного брендинга: "хочешь прослыть гением - снимай в ЧБ побольше широких статичных планов ни о чем под звуковой ряд журчания воды в канализационной трубе". Но то, что зритель прощал мэтру - за реальные прошлые заслуги - им он прощать не захотел. Ибо, как говорится, "дурь сразу была видна".

Почему мэтру это прощалось? Потому, что были же у него реально гениальные "Андрей Рублев" и "Иваново детство". Т.е. нельзя сказать, что он хреновый режиссер. Просто взялся он за материал, который "ниасилил" в рамках привычной ему стилистики. Да и никто другой этот материал осилить покуда не смог. А жаль.

[criticsanon.livejournal.com]

*** хочешь прослыть гением - снимай в ЧБ побольше широких статичных планов ни о чем под звуковой ряд журчания воды в канализационной трубе

Вот смотрим сейчас германовский "Трудно быть богом", и такие же мысли в голове возникают. Тут, правда, не особо статичные планы, но ЧБ и журчание воды наличествует. А еще гуано и грязь, грязь и гуано.

[volchik-lamyra.livejournal.com]

И капелька эстетики двадцатых годов!

[biakov.livejournal.com]

У Германа, все-таки каждый отдельно взятый кадр - совершенство, совершенно самостоятельное, да и широких планов там нет почти - наоборот все в упор, другое дело что в целом ощущение от ТББ как говна наелся.