morreth | (no subject)

Накахара Тюя
Бабка

В осінній чистій синяві небес
Червона бабка навпростець летить,
А я тим часом стою серед лугу,
Облитий сяйвом західного сонця.

Крізь теє сяйво маревом пливе.
Далекий дим фабричної труби
Зітхнувши глибоко, я присідаю,
І затискаю в пальцях камінця.

В теплі долоні камінець втрачає
Первинну прохолоду - і тоді
Я розтискаю пальці, і зриваю
Облиту сяйвом заходу травинку.

Травинка, що знеслася над землею
Потроху в'яне, сяйво дня згасає.
Крізь теє сяйво маревом пливе.
Далекий дим фабричної труби