morreth: (Default)
morreth ([personal profile] morreth) wrote2008-11-22 12:56 pm

Полковникові ніхто не пише... йому шлють спам

Тілько-но ось це зарай прийшов спамчег від МТС: вітання з річницею Помаранчевої революції, і бла-бла-бла... А я справді почуваюся як герой Маркеса - тільки не Ауреліано Буендіа, а той полковник, якому ніхто не пише...

Хоча це ще питання - котрий з полковників наприкінці життя почувався гірше.

Підіб"ємо бабки. Що ми виграли?

Насамперед право обирати президента й Верховну раду. Бо я сумлінно вірю: якби ми програли, то наступні вибори були б як оце в Макондо та в північно-західних братів. Де роль виборця зводиться суто до функції прийти та щось пихнути в урну. Про решту подбають інші, вірні сталинському заповітові "Главноє - не как голосуют, а как щітают".

По-друге, ми виграли трошки людської гідності. Трошки віри в себе. До 2004 року неможливо було уявити собі такі організації у Дніпрі, як ГрАД, або Громадська Сила. Багато хто вважає це нічим. Але коли питаєш в такої людинни - чи ти намагався якось скористатись із своїх громадянських прав? - виявляється, що ні, бо "все одно з того не буде користі ніякої". Тобто, віра у себе - це суто суб"єктивна цінність,і тому її можна, тіпа, не враховувати. Але я вважаю інакше. "Дух відноситьься до тіла як три до одного", сказав Наполєон.

Чотири роки тому ми не дали вбити наш дух. Наш бойовий півень ще своєї докаже.
Будьмо.