morreth: (Default)
morreth ([personal profile] morreth) wrote2007-04-19 09:48 pm

Намотатинавуса!

Суд відлунав. Розпуск ціла палата
Конституційним визнала знов,
І до юрби депутатів
Сам Президент підійшов.

Аж до кісток пропікає очима.
Хлопці сидять перед ним, як мерці.
Ось вже ввижається смерть перед ними,
Голосно шурха Указ у руці.

"Є Янукович між вами, я знаю,
Вибори скоро, вже годі чекать!"
Стиснуто кнопки у голосуванні -
Всі «регіони» мовчать.

"Всі ви такі ж, як і я, чорнобриві-
Шкода на пенсію всіх.
Гляньте навколо - і сємки, і пиво..."
Відповідь - сміх.

"Ну, то не ждіть ще раз ангажементу!
Вас не згадає ваш електорат"
Вийшов один і сказав Президенту:
"Я – Янукович!" І з'їв свій мандат

Отсюда:

http://andriyko.livejournal.com/231885.html

[identity profile] dok-zlo.livejournal.com 2007-04-19 07:51 pm (UTC)(link)
не дождетесь;-)

[identity profile] morthan2006.livejournal.com 2007-04-20 05:56 am (UTC)(link)
Двойственные впечатления. С одной стороны очень правильно проассоциирован пРЕЗИДЕНТ (не желаю писать с большой буквы) с мерзавцем-петлюровцем, а Янукович - с положительным героическим комсомольцем. Так что тут автор, судя по всему, прав. С другой стороны, есть у меня ощущение, что именно вот это стихотворение пародировать всё же не стоило, как ни охота постебаться над "помороченными"... Я его в школе учил, а тут кто-то потоптался грязными пародийными сапогами по святыням моего детства...

А вообще, да. Прикольно.

[identity profile] morreth.livejournal.com 2007-04-20 06:32 am (UTC)(link)
Есть версия, что Сосюра сначала написал это стихотворение... наоборот. В пользу этой версии работает одна нестыковка: почему петлюровец ищет именно комсомольцев, а не коммунистов?

[identity profile] morthan2006.livejournal.com 2007-04-20 07:04 am (UTC)(link)
Кто его знает? Вне зависимости от первоначального варианта раскладка по положительным и отрицательным персонажам остаётся той же. У Сосюры уже не спросишь, что он действительно имел в виду. А я, в силу своей ограниченности, оперирую не самим стихотворением а, скорее, представлением о нём, воспринятым в рамках школьной программы. Последнее время замечаю, что школьную программу класса где-то до девятого воспринимаю без какой-либо критичности. Это уже потом я ударился в вольнодумство, а что-то вроде "Ой Морозе-морозенку, ти славний козаче" или "На майдані біля церкви революція іде" намертво остаётся в сознании, как будто всегда там присутствовало...