morreth: (Default)
morreth ([personal profile] morreth) wrote2018-09-04 12:04 pm

Троха про бодіпозитив

 1. Я плюс сайз.
2. Я плюс сайз від народження. Я народилася 4100 замість «положених» 3200. Я ніколи не була тонкою та дзвінкою, ніколи не вписувалася у завітну формулу «зріст мінус 110», що в підлітковому віці приводило до трагедій, бо я дивилася в дзеркало, де бачила те, що мене розчаровувало, а тра було дивитися на хлопаків, які падали довкола штабелями.
3. Після двох пологів мій плюс сайз став плюс плюс сайзом. Зараз я важу 97 кг.
4. Коли в мене поганий настрій, можу наїсти до 100+, але з такою вагою вже некомфортно, тому скидаю.
5. В день я в середньому проходжу 6,5 кілометрів, або бігаю 5 кілометрів, або їду на велосипеді 21 кілометр. Минулого літа я намотала на велі понад 2 000 км. До сраки. 97 кг.
6. Я займаюся силовими вправами з 24-килограмовою гирею. Перш ніж казати мені, яке я лінько та недбайло, зробіть принаймні один довгий цикл 24-килограмовою гирею.
7. Так, я намагалася схуднути. Результат — прокачана серцево-судинна система, що таки непогано. Через постійне кардіо я можу бігати, не захекуючись, на довгі дистанції, та подумую про тренування на «Залізну людину». Оце буде бомба: тітка плюс-сайз зробилася «Залізною людиною»! 
8. У бійці немає такого поняття як «зайва вага». Що більше маєш, то більше вкладеш в удар.
9. Ні, я не вдоволена своїм здоров’ям. Бо я живу в запилюженому та задимленому Дніпрі, і мої бігові та велосипедні вправи приводять до того, що я ковтаю пилюку кілограмами та хворію на бронхіти щоосени. От зараз у мене бронхіт, через який я не бігаю вже два тижні.
10. Якщо вас турбує моє здоров’я, приєднуйтеся до руху Save Dnipro, будемо разом тиснути на забруднювачів повітря. 
11. Я не питаю порад, як мені схуднути. Взагалі, найдурніше, що ви можете ляпнути людині плюс-сайз — це порада про схуднення, якої людина в вас не просила. БО а) ви не перший і не сто перший, який лізе з порадами; б) або людина не хоче скидати вагу, їй нормально так, в неї така тілобудова —  і тоді ви пошиєтеся в дурні, або людина хвора, і тоді ви пошиєтеся в квадратні дурні.
12. Якщо у вас є ідеї, у чому ще я б мала відмовити собі, щоб більш відповідати вашому естетичному ідеалові — тримайте ці ідеї при собі. Я не почну любити кисломолочні продукти і не розлюблю шоколад (хоча до решти солодощів я байдужа). Ні, я не хочу решту життя харчуватися вареною курячою грудкою та шпинатом. Занотуйте собі де-небудь, що я ненавиджу шпинат.
13. Мій калораж у день —  2600. Це на тисячу калорій менше, ніж армійська норма і на 1300 кк більше ніж пайок в'язня німецького концтабору. Я знаю жінок, які харчуються як в'язні німецьких концтаборів. Хай йому біс так жити. Це правда повільне вмирання, нацисти знали, що робили.
14. Якщо ви прийшли пофетшеймити мене, то поцілуйте мене в мою товсту сраку.






Re: не врач, не тренер

[personal profile] yonyonson 2018-09-04 06:00 pm (UTC)(link)
Летом - да, уже и так нагрузка. Некоторым просто опасно бегать летом, даже и ходить быстро, смотря по состоянию.
Грустно видеть, как люди, "чтобы похудеть", в самое жаркое время дня бегут в длинных штанах и с длинными рукавами вдоль четырехполосной дороги. Иногда заметно, что человек не готов к скорости, бежит и все время страдает; так вообще нельзя тренироваться. Годы за месяцок не натренируешь. Говорил один атлет (Гордон Пири):
- Хороший тренер - это тот, кто кричит: "Медленнее!"
Сам летом бегал, но приходилось поздно вечером. Утром - как-то не получалось нормально себя чувствовать после.
Совпал с одним физиологом в транспорте как-то давно. Он предположил, что бег вдоль дороги - это то же поглощение выхлопа, только гораздо более интенсивное, чем у пешеходов. Больше циклов вдоха-выдоха, т.е. за несколько минут бега человек вдыхает токсинов, как за часы ходьбы. Мне если дорогу надо перебежать - вообще, помню, без дыхания бежал отрезок, как пловцы-спринтеры. Потом восстанавливать приходилось.
Проф. спорт - не совсем самоубийство, но продажа здоровья вразвес задорого. Задорого - это если состоялся спортсмен. Наверное, на одну медальку есть 100 тыс. поломанных и бросивших бывших юных подающих надежды чемпионов областей в своих видах и возр. категориях. Они обычно, уже когда взрослые и сто метров пробежать не могут, с сигаретой любят рассказывать, какие они звери. Я сам под это попал, это сильно развращает характер в юности. Один раз что-то хорошо сделал - и не замечаешь, что это в своей категории, в своем округе и в свои красные кегли. А есть еще у людей синие кегли и другие возраста и области. Суп варить не научились, а все 100 тыс. гордые ходят: "Да я бы стал Рональдо". У нас спорт был массовый, но с нацеленностью на отбор и результат, а не здоровье. Поэтому - кому медальку, а кому сплошная амбиция и фрустрация, вместо полезных занятий. (не говоря о травмах и операциях)