Из фейсбучика, мое
Один гордый котолег так комментирует исход польских женщин из храма: "Они вышли от нас, но не были наши".
Нет, ребята, они были ваши, но вы их проебали.
***
Чому противники абортів ніколи не починають законодавчі ініціативи з підвищення жінкам заробітної платні, влаштування дитячих садочікв, покращення охорони здоров'я та широкого пропагування неабортивної контрацепції?
Чому перший крок їхньої діяльності - завжди тупа заборона абортів?
Бо насправді ними рухає не любов до дітей, а ненависть до жінок.
Нет, ребята, они были ваши, но вы их проебали.
***
Чому противники абортів ніколи не починають законодавчі ініціативи з підвищення жінкам заробітної платні, влаштування дитячих садочікв, покращення охорони здоров'я та широкого пропагування неабортивної контрацепції?
Чому перший крок їхньої діяльності - завжди тупа заборона абортів?
Бо насправді ними рухає не любов до дітей, а ненависть до жінок.

no subject
так само і я вважаю, що Вами рухає банальний фемінізм, який не має нічого спільного з християнством
no subject
Ну ж бо, розкажіть мені, чому це раптом не має нічого спільного з християнством.
no subject
Християнсво, принаймні з початку, мало дуууже багато спільного з фемінізмом. В порівнянні з тодішніми релігіями, де бог - це самий сильний
чолов'яга. Християнство протиставило силі милосердя та любов - те, чим багаті були слабкі жінки, в протиріч тому, чим були багаті чоловіки. Зайво й казати, що з часом це було захоплено з середини і знов мутувало в принцип "хто сильніший, тот і прав".no subject
как человек с исторического факультета скажу, что запрет абортов приведет к еще большему количеству смертей. От криминальных/самопальных абортов будут умирать попарно, и женщина и ребенок вместе. Да, я в курсе, есть люди, которое мне на это ответят: пусть гадина сдохнет (это про женщину). Но про ребенка, получается, тоже "сдохни, гадина"?
зато шелтер, приют для женщины в сложной ситуации спасет и женщину и ребенка. Окна жизни тоже. В конце концов, пока Вы знаете, что вот место, где делают аборты, Вы можете прийти к этому месту и сказать как Татьяна Викторовна Краснова:
И все же раз за разом, слыша призыв запретить аборты, я начинаю под общие возмущенные крики бормотать о том, что запрещать нельзя, будет только хуже, страшнее, чернее, нелегальнее, беспросветнее. И отговаривать женщину от аборта, я убеждена, имеет право только тот, кто готов разделить с ней все трудности материнства — потому что от радостей материнства идут не на аборт, а в женскую консультацию, в роддом, в Детский Мир, в парк с коляской.
И если вы отговариваете от детоубийства юную девочку, которая живет в «однушке» с беспробудно пьющей матерью и насильником-отчимом, то вы не имеете права твердить ей о счастье материнства, а говорить можете только одно: «Если он будет избивать, я пущу вас к себе. Если малыш заболеет — я вас не оставлю. Если не будет денег — я помогу. Я с ним посижу, я отпущу тебя на учебу, в кино и на танцы!»
Для меня в этом (и многих других случаях) идеал — Мать Тереза. Она говорила просто: «Не убивай, роди и отдай мне!» Вот это, на мой взгляд, единственный возможный подход.