![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
"За двома зайцями". Испорченный русский язык, чі зіпсута українська мова? "Язьікімєєт
Originally posted by ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
maryxmas at "За двома зайцями". Испорченный русский язык, чі зіпсута українська мова? "Язьікімєєт
maryxmas at "За двома зайцями". Испорченный русский язык, чі зіпсута українська мова? "ЯзьікімєєтOriginally posted by mysliwiec at "За двома зайцями". Испорченный русский язык, чі зіпсута українська мова? "Язьікімєєтзначєніє"©
mysliwiec at "За двома зайцями". Испорченный русский язык, чі зіпсута українська мова? "Язьікімєєтзначєніє"©В свої 20 з невеликим років, вже маючи диплом кінотехніка, я рік пропрацював у звукоцеху кіностудії ім. Довженка.
Це було ще в СРСР, за Брежнєва.
Тоді ще не було побутових відеомагнітофонів і тому, коли хтось з режисерів хотів подивитися свій старий фільм, то робилося це так :
Він приходив до монтажного цеху, домовлявся з якоюсь з монтажниць, щоби та наступного дня, ніби-то для потреб фільму котрий вона монтувала, замовила 2 години проекції (наприклад, у одному з двох маленьких кінозалів на БАМі - на 3 і 4-му поверхах монтажного цеху).
З сейфу кіностудії ( так називається склад, де зберегаються копії всіх фільмів що знимала кіностудія) приносили ЯУФ-и з кінострічкою потрібного фільму, і у "кінозалі" (фактичто розімром з велику кімнату) дивилися кіно.
Раз, прийшов на кіностудію, тоді вже пенсіонер, режисер Іванов. Сказав, що хоче подивитися своє кіно. Це було десь за рік до його смерти.
Так вийшло, що на той час,я, хоча вже до того багато чув про це кіно, але сам його ще так і не бачив ні разу (чому саме - тут несуттєво).
Тож, домовимшись з хлопцями, що ці дві години мене ніхто шукати не буде, а як що, то для начальства вони щось вигадають і відразу мене покличуть, я підійшов до Іванова і напросився подивитися це кино разом з ним.
Отож, сіли ми поряд, і дивилися цей фільм лише удвох.
Іванов коментував і розповідав.
Але не так давно, на складі Маріупольської бази кінопрокату, випадково знайшли одну укромовну копію (вже пошарпану, "третьої категорії").
Віктор Іванов до цього не дочекався.
Відреставрували, пару разів показали по ТБ, вона є на ютубі, але чомусь на телеканалах і досі крутять лише російськомовну копію цього фільму.
У чому різниця, запитаєте? Язьікнєімєєтзначєнія?
У цьому конкретному випадку, як раз мова має принципове значення для сприняття цього фільму таким, як його задумано авторами, а не таким, яким його простою заміною мови на язьік спотворила, виконуючи і перевиконуючи настанови Москви з подальшої русифікації України за принципом - "Коли у Москві стрижуть нігті, у Києві рублять пальці", радянська цензура.
У результаті маємо:
Коли цей фільм дивляться російською, то глядач сприймає його так :
- всі нормальні, позитивні персонажі (мешканці київського Подолу) російскомовні, розмовляють нормальною російською,
і на іх тлі, тільки смішні негативні дурнуваті персонажі - Проня і Голохвастов і Сєркови розмовляють хохлоподобним суржиком (іспорчєнньім русскім язьіком) і цим ілюструють собою деградацію нормального пріродного русского кієвляніна у бік українства.
Якщо дивитися цей фільм українською, то картина діаметрально інша:
- всі нормальні, позитивні персонажі (мешканці київського Подолу) нормально україномовні,
і на цьому тли, лише смішні пародійно-негативні, недолугі у своїх спробах помоскалення, Проня, Голохвастов і Сєркови, виділяються серед решти українців своїм кацапоподібним суржиком (зіпсутою українською мовою) .
Російською цей фільм напевно вже всі бачили.
А ось він українською.
Подивіться і порівняйте самі:
https://youtu.be/R2gKcPiEYyQ
Этот пост размещен также на http://mysliwiec.dreamwidth.org/
Це було ще в СРСР, за Брежнєва.
Тоді ще не було побутових відеомагнітофонів і тому, коли хтось з режисерів хотів подивитися свій старий фільм, то робилося це так :
Він приходив до монтажного цеху, домовлявся з якоюсь з монтажниць, щоби та наступного дня, ніби-то для потреб фільму котрий вона монтувала, замовила 2 години проекції (наприклад, у одному з двох маленьких кінозалів на БАМі - на 3 і 4-му поверхах монтажного цеху).
З сейфу кіностудії ( так називається склад, де зберегаються копії всіх фільмів що знимала кіностудія) приносили ЯУФ-и з кінострічкою потрібного фільму, і у "кінозалі" (фактичто розімром з велику кімнату) дивилися кіно.
Раз, прийшов на кіностудію, тоді вже пенсіонер, режисер Іванов. Сказав, що хоче подивитися своє кіно. Це було десь за рік до його смерти.
Так вийшло, що на той час,я, хоча вже до того багато чув про це кіно, але сам його ще так і не бачив ні разу (чому саме - тут несуттєво).
Тож, домовимшись з хлопцями, що ці дві години мене ніхто шукати не буде, а як що, то для начальства вони щось вигадають і відразу мене покличуть, я підійшов до Іванова і напросився подивитися це кино разом з ним.
Отож, сіли ми поряд, і дивилися цей фільм лише удвох.
Іванов коментував і розповідав.
Як він старався змонтувати так, щобі звук з'єднував кадри під час монтажного переходу ( коли дзеленчання металевах ланцюгів перетікало в удари Голохвастова, коли каркання круків продовжується дзвонами Андріївської церкви).
Як він шкодував, що в російській озвучці у багатьох епізодах повністю знищено гру слів на кшталт протиставлення українського "у мене приємний день" російському канцеляризму "у мєня пріёмный дєнь".
Як радянська редактура відрізала вже знятий ним кінець фільму:
Сьогоднішні фінальні кадри, коли побиті Голохвастов з компанією падають на бруківку і потім, йдучи від камери з піснею віходять з кадру, насправді мали бути не останніми.
Вони мали продовжуватися тим, що камера піднімалася і глядач бачив, що Голохвастов і решта попадають у сучасний, вже радянській Київ і починають залицятися до вже радянських дівчат.
Як за це начальство режисера зненавиділо, заявивши, що в радянському союзі таких як Голохвастов бути не може, бо то "пєрєжиток капіталізма" і побачивши в фільмі натяки на себе, тому що багато з них впізнали у бажавших стати савсємрусскімі Сірках Голохвостому і Проні, пародію на себе .
Про те, що перший (оригинальний варіант) фільму "За двома зайцями" насправді було знято українською мовою.
Надрукували невелику кількість копій, бо планували показувати тільки в Україні.
А вже потім, коли раптом народ масово повалив на те кіно, була зроблена додаткова озвучка ще й російськоою мовою.
В СРСР влада думала, що знищила всі копії українською (тоді в Київі знищили не тільки українську версію, але і кольорову копію і на студії Довженка була тільки чорно-біла, а кольорова була лише в Москві - на телебаченні і в Госфільмофонді в Білих Стовпах).
Як він шкодував, що в російській озвучці у багатьох епізодах повністю знищено гру слів на кшталт протиставлення українського "у мене приємний день" російському канцеляризму "у мєня пріёмный дєнь".
Як радянська редактура відрізала вже знятий ним кінець фільму:
Сьогоднішні фінальні кадри, коли побиті Голохвастов з компанією падають на бруківку і потім, йдучи від камери з піснею віходять з кадру, насправді мали бути не останніми.
Вони мали продовжуватися тим, що камера піднімалася і глядач бачив, що Голохвастов і решта попадають у сучасний, вже радянській Київ і починають залицятися до вже радянських дівчат.
Як за це начальство режисера зненавиділо, заявивши, що в радянському союзі таких як Голохвастов бути не може, бо то "пєрєжиток капіталізма" і побачивши в фільмі натяки на себе, тому що багато з них впізнали у бажавших стати савсємрусскімі Сірках Голохвостому і Проні, пародію на себе .
Про те, що перший (оригинальний варіант) фільму "За двома зайцями" насправді було знято українською мовою.
Надрукували невелику кількість копій, бо планували показувати тільки в Україні.
А вже потім, коли раптом народ масово повалив на те кіно, була зроблена додаткова озвучка ще й російськоою мовою.
В СРСР влада думала, що знищила всі копії українською (тоді в Київі знищили не тільки українську версію, але і кольорову копію і на студії Довженка була тільки чорно-біла, а кольорова була лише в Москві - на телебаченні і в Госфільмофонді в Білих Стовпах).
Але не так давно, на складі Маріупольської бази кінопрокату, випадково знайшли одну укромовну копію (вже пошарпану, "третьої категорії").
Віктор Іванов до цього не дочекався.
Відреставрували, пару разів показали по ТБ, вона є на ютубі, але чомусь на телеканалах і досі крутять лише російськомовну копію цього фільму.
У чому різниця, запитаєте? Язьікнєімєєтзначєнія?
У цьому конкретному випадку, як раз мова має принципове значення для сприняття цього фільму таким, як його задумано авторами, а не таким, яким його простою заміною мови на язьік спотворила, виконуючи і перевиконуючи настанови Москви з подальшої русифікації України за принципом - "Коли у Москві стрижуть нігті, у Києві рублять пальці", радянська цензура.
У результаті маємо:
Коли цей фільм дивляться російською, то глядач сприймає його так :
- всі нормальні, позитивні персонажі (мешканці київського Подолу) російскомовні, розмовляють нормальною російською,
і на іх тлі, тільки смішні негативні дурнуваті персонажі - Проня і Голохвастов і Сєркови розмовляють хохлоподобним суржиком (іспорчєнньім русскім язьіком) і цим ілюструють собою деградацію нормального пріродного русского кієвляніна у бік українства.
Якщо дивитися цей фільм українською, то картина діаметрально інша:
- всі нормальні, позитивні персонажі (мешканці київського Подолу) нормально україномовні,
і на цьому тли, лише смішні пародійно-негативні, недолугі у своїх спробах помоскалення, Проня, Голохвастов і Сєркови, виділяються серед решти українців своїм кацапоподібним суржиком (зіпсутою українською мовою) .
Російською цей фільм напевно вже всі бачили.
А ось він українською.
Подивіться і порівняйте самі:
https://youtu.be/R2gKcPiEYyQ
Этот пост размещен также на http://mysliwiec.dreamwidth.org/
no subject
http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=4547779
(внимание, из РФ заходить через прокси, рутрекер блокируется).
no subject
Моя мама серце добре мають...
no subject
no subject
Вже на студії Довженка я так само вперше подивився в той час ще заборонену "Пропалу грамоту", котру приносив з сейфу Іван Миколайчук, щоб показати друзям.
Десь після 5-го перегляду, коли сам не знайшов відповіді - за що ж саме заборонили, запитав про це у самого Івана.
Він відповів, що - "за романтизацію козацької старовини".
Розповідав, що вже під час фільмування Пропалої грамоти вони мали проблеми з КГБ.
Перед зьомками двох головних героїв , його і Стригуна поголили, залишивши лише оселедці.
Гримери дали їм чоловічі перуки (щоб одягали, коли виходять в місто , щоб не виділятися), але літо, спіка, нафіг ті перуки гололву парити, коли можна просто одягнути кєпочку...
Тільки коли в місті заходиш поїсти в якусь столовку, то автоматично, в цьому пункті общєствєнного пітанія сідаючи за стіл знімаєш капелюха (жила знімальна група в готелі, наскільки пам"ятаю - в Полтаві).
Чі то найшлась падлюка, чі за ними спеціально слідкували, але Іван розповідав, що іх (його, режисера, директора картини) викликали до обкому партії і там в кабинеті високе начальство разом з КГБістом ім сказало -
-Хватіт нам таво, шо у нас тут молодь Запад морально розкладає, всі патлаті ходять, так на нашу голову ще й ви тут прієхалі са сваїмі аселёдцамі.
А вдруг маладьож на вас пасмотріт і сєбє головьі тоже бріть начнёт?
Корочє, єслі каво із вас єщо в городє в таком антіісавєцком відє замєтім, то закроєм ваше кіно нахєр со всємі вьітєкающімі.
Це зараз виглядає смішно.... а тоді... скільком людям і за менше долі поламали.....
no subject
На мою думку, фільм з таким епізодом, зо всію тією історією про спасіння души відьми казаком-характерником від чорта (у перешеджерелі повинен був би ще бути і ченець), з декламаціею Символа Віри, мав дуже багато шансів не потрапити на екран в СРСР.
Дякую за обидва оповідання!
no subject
А коли привозили до Москви кіно з України, то цей начальнік - "Вася із Рязані", впевнений в тому, що перед ним кіно з життя "практічєскєаднавонарода" (наприклад, на екрані якесь народне свято), міг з апломбом сказати:
-Што ві тут наснімали? Когда я бьіл малєнькім, у нас в дєрєвнє бьіло совсєм нє так. Ісправть вот ето і ето.
Митці з Київа розуміли, що любі іх заперечення цих слів того "Васі з Рязані", потягне за собою звинувачення в "буржуазному націоналізмі".
Наприклад, коли Миколайчук вже відзняв "Вавілон 20", вже зробив перезапис, вже майже здав кіно на студії, і раптом, після показу в київському Госкіно (ще до Москви) замовляють ще зміну тоніровки, потім новий перезапис. Це скандал, це нерви, план горить, перебор у фінансах потім група не отримає премії...
.
Іван мені розповідає у чому справа - у фільмі є прохідна сцена, коли молодь села, положивши одне другому руки на плечи іде шеренгою на чолі з Лесем Сердюком на вечорниці і співають вони в чей час пару куплетів з ось цього :https://www.youtube.com/watch?v=YRKzrpeFpc0
Якась падлюка з київського Госкіно зауважили - А ету пєсню пєлі Усусусьі в австрійской армії во врємя пєрвой міровой войньі... Што в Москвє скажут? Пєрєдєлать., іначє кіно нє прімєм
В результаті все закінчилося тим, що в українському фільмі, в українському селі, українські хлопці невідомо з якого переляку "співають" російською мовою пісню на вірші Дємьяна Бєдного -"Как родная мать меня Провожала, Как тут вся моя родня Набежала: "А куда ж ты, паренек? А куда ты? Не ходил бы ты, Ванек, Да в солдаты!"
no subject
Цариця вдома?
Нікак нєт!
Хлопці, цариця в хаті?
Так точна!
:)
no subject
Добре, що я його не бачив в російській версії.
no subject
no subject
no subject