Зверніть увагу на цю статтю

[morreth]

Утім, результати дослідження «Невидимий батальйон», присвячегого участі жінок у військових діях в АТО, свідчать, що віктимізація жінок у медіа – мінімальна. Разом із тим образ жінки на війні здебільшого є романтизованим, зазначають експертки. Тож такі буденні проблеми, як посттравматичний синдром, труднощі з реінтеграцією, відсутність належної форми, засобів гігієни й гінекологічного обслуговування часто замовчують.

Звісно, кілька ЗМІ активно й регулярно працюють із темою статусу жінки в АТО та гендерної дискримінації у військовому середовищі, і це варто відзначити. З’являється дедалі більше сюжетів про жінок-снайперок, записаних начальницями лазні, жінок, які мусили виборювати право отримати військову освіту, і жінок, які не мають права на соціальний захист держави, яку вони намагаються захищати самі. Не кажучи вже про те, що участь жінок у Першій та Другій світовій війнах детально вивчена й описана – і на пострадянському просторі також. Однак цей досвід лишається неочевидним для інституцій, які можуть упливати на юридичні зміни. Тож дискусія й далі точиться не в площині права, а в площині моралі: закриймо очі на усіх жінок, що воюють в зоні АТО в реальному часі, й повернімося до нашого улюбленого мисленнєвого експерименту: а чи справді вони це можуть? Радіоефір приблизно такого штибу я якось чула в таксі: ведуча довго інтерв’ювала жінку-медика, яка працює на передовій, а потім поставила на голосування запитання про те, чи їй та іншим жінкам там взагалі місце.

Comments

[freya-victoria.livejournal.com]

"ведуча довго інтерв’ювала жінку-медика, яка працює на передовій, а потім поставила на голосування запитання про те, чи їй та іншим жінкам там взагалі місце."

Яка гидота, тьху!