По поводу питерского убийства

[morreth]

Я не понимаю, как можно не дать бутылку младенцу, который орет-надрывается в одном с тобой помещении.
Я понимаю, как его можно, например, придушить, устав от этого ора. Или выбросить в окно. Но сидеть и часами слушать, как орет - это какая прокачанная терпелка должна быть.
Вот это удивляет. Жестокость и подлость уже не удивляют. Совсем.

Comments

[virago-ghost.livejournal.com]

Олю, на сильний подразник, який повторюється, люди реагують погано у двох випадках:
- страх /докори сумління; тоді кожний конкретний сигнал - привід щось зробити, реагувати, а реагувати ти собі не даєш, починається зворотня реакція проти джерела; саме таку реакцію описуєш ти;
- знесилення, перевантаження нервової системи, коли зайвий сигнал не дає займатися своїм, зосередитися на своєму;

коли в тебе ці крики викликають не докори сумління і не жахають, а твоя реакція - задоволення від власної сили і наполегливості (і від власної терплячості, якщо наказало начальство), і ти не виснажена, можеш спокійно зосередитися на своєму, то нема питань;
він кричить, а ти папірці заповнюєш, граєш "у шаріки" чи телевізор дивишся, все одно, що дощ шумить і грім гуркоче