![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
"Врятувати рядового Різа" або "Що не так з 4-м Термінатором?"
Насправді я вважаю "Спасіння" хорошим кіном. Ну, тобто на тлі "Повстання машин" хорошим кіном виглядатиме просто щось пристойне, а "Спасіння" навіть більше за це.
Вони правильно зробили, відмовившися від стрибків у часі. Вони цілком правильно зробили, зосередившися на Кайлові Різі та його становленні героєм і на Джоні Коннорі та його спробах знайти Кайла. І загалом на таймлайні тьмяного майбутнього. За сетинг, що виглядає як "Фолаут", одружений з "Матрицею", фільмові ставимо жирну п'ятірку. Нарешті, вони знов-таки цілком слушно спробували розробити міфологічну жилу.
Але вони ж самі значною мірою й похерили все це хороше.
По-перше, відв'язуючись від попередніх фільмів франшизи, треба було йти до кінця. Тобто, Бранкато з Феррісом мали зробити вид, ніби третього Термінатора не було зовсім, або принаймні що вони до тієї стидоти не мають жодного стосунку. Плясати від того, як Сара Коннор із сином таки відвернули Апокаліпсис, але хитрожопий Скайнет знайшов, як йому домогтися своєї без ядерного Голокосту.
(От чому ніхто не намагався копати цю ділянку? Чому навіть у п'ятому фільмі, де Скайнет перетворився на Андроїд, він все одно б'ється віртуальною головою в ті самі ядерні ворота, хоча вже має си інструменти аби підкорити людство без єдиного пострілу? Чому він хоче знищити людство, а не стати його богом? Гаразд, спершу стати богом, а там знищити?)
По-друге, як справедливо зауважила Віраго, "хто такий Джон Коннор і чому я маю йому співчувати"? Тобто, особисто я можу йому співчувати вже за те, що він Бетмен, але не можна ж весь образ побудувати лише на сексапілі Крістіана Бейла. Бейлові просто нема з чим працювати, бо Джонові Коннору бракує особистої драми. Йому не доводиться приймати неоднозначних складних рішень, автори йому підігрують, полегшують це питання: втечу Маркусові влаштовує Блер, дурне начальство самовипилюється, а Кайла Різа можна врятувати докупи з іншими цивільними, ач як зручно. А слабо запиляти Джонові моральну ділему: кого рятувати, тисячу цивільних чи рідного батечка?
По-третє, хлопці, якщо ви вже спростували месідж "Судного дня", який вустами Сарочки гласить "Долі немає!", то не треба вдавати з себе целку і знов повторювати вустами Джона Коннора "Долі немає!". Ви, ять, всім своїм сюжетом стверджуєте, що вона є! Що Скайнет влаштував собі самовиконуване пророцтво своїми власними, так би мовити, маніпуляторами, коли послав убивцю за матір'ю Джона Коннора, але і Джон Коннор стиснутий у пазурах долі, якщо він не врятує свого татка - то не народиться.
А якщо ви вже знімаєте кіна з месиджем "доля є" - то покажіть нам іронію цієї долі. Навіть пост-ап не обов'язково робити з такими серйозними щщами. Годі, ви що, у "Фолаут" не грали? Хлоп, який має стати батьківською фігурою для власного батька - хіба це не гідно робота, який може бути кращим батьком за більшість мужиків?
Найприкріша вада цього фільму - це його тотальна передбачуваність. Передбачувана навіть самопожертва Маркуса наприкінці. Можна сказати, що тут ніц не вдієш: франшиза вимагає, щоб Джон Коннор дожив до 2029 року та послав Кайла Різа у минуле, не розкривши йому таємниці його батьківства. Але, коли ти ніц не можеш вдіяти з головною інтригою, з тим, ЩО САМЕ відбудеться - то роби акцент на тому, ЯК воно відбудеться. Чи Джон свідомо маніпулював Кайлом, коли влаштував йому краш на свою матінку - чи се сталося випадково? Як власне він впіймав живим та перепрограмував Т-800? Чи товариші не вважали його спроби божевіллям, а ідею перепрограмовувати роботів на користь людства - маячнею? Чому Джон такий упереджений щодо Маркуса, адже він із власного досвіду знає, що роботи можуть битися на боці людей?
Все це можна було б гарно розвинути, але потенціал фільму злили в трубу.
Вони правильно зробили, відмовившися від стрибків у часі. Вони цілком правильно зробили, зосередившися на Кайлові Різі та його становленні героєм і на Джоні Коннорі та його спробах знайти Кайла. І загалом на таймлайні тьмяного майбутнього. За сетинг, що виглядає як "Фолаут", одружений з "Матрицею", фільмові ставимо жирну п'ятірку. Нарешті, вони знов-таки цілком слушно спробували розробити міфологічну жилу.
Але вони ж самі значною мірою й похерили все це хороше.
По-перше, відв'язуючись від попередніх фільмів франшизи, треба було йти до кінця. Тобто, Бранкато з Феррісом мали зробити вид, ніби третього Термінатора не було зовсім, або принаймні що вони до тієї стидоти не мають жодного стосунку. Плясати від того, як Сара Коннор із сином таки відвернули Апокаліпсис, але хитрожопий Скайнет знайшов, як йому домогтися своєї без ядерного Голокосту.
(От чому ніхто не намагався копати цю ділянку? Чому навіть у п'ятому фільмі, де Скайнет перетворився на Андроїд, він все одно б'ється віртуальною головою в ті самі ядерні ворота, хоча вже має си інструменти аби підкорити людство без єдиного пострілу? Чому він хоче знищити людство, а не стати його богом? Гаразд, спершу стати богом, а там знищити?)
По-друге, як справедливо зауважила Віраго, "хто такий Джон Коннор і чому я маю йому співчувати"? Тобто, особисто я можу йому співчувати вже за те, що він Бетмен, але не можна ж весь образ побудувати лише на сексапілі Крістіана Бейла. Бейлові просто нема з чим працювати, бо Джонові Коннору бракує особистої драми. Йому не доводиться приймати неоднозначних складних рішень, автори йому підігрують, полегшують це питання: втечу Маркусові влаштовує Блер, дурне начальство самовипилюється, а Кайла Різа можна врятувати докупи з іншими цивільними, ач як зручно. А слабо запиляти Джонові моральну ділему: кого рятувати, тисячу цивільних чи рідного батечка?
По-третє, хлопці, якщо ви вже спростували месідж "Судного дня", який вустами Сарочки гласить "Долі немає!", то не треба вдавати з себе целку і знов повторювати вустами Джона Коннора "Долі немає!". Ви, ять, всім своїм сюжетом стверджуєте, що вона є! Що Скайнет влаштував собі самовиконуване пророцтво своїми власними, так би мовити, маніпуляторами, коли послав убивцю за матір'ю Джона Коннора, але і Джон Коннор стиснутий у пазурах долі, якщо він не врятує свого татка - то не народиться.
А якщо ви вже знімаєте кіна з месиджем "доля є" - то покажіть нам іронію цієї долі. Навіть пост-ап не обов'язково робити з такими серйозними щщами. Годі, ви що, у "Фолаут" не грали? Хлоп, який має стати батьківською фігурою для власного батька - хіба це не гідно робота, який може бути кращим батьком за більшість мужиків?
Найприкріша вада цього фільму - це його тотальна передбачуваність. Передбачувана навіть самопожертва Маркуса наприкінці. Можна сказати, що тут ніц не вдієш: франшиза вимагає, щоб Джон Коннор дожив до 2029 року та послав Кайла Різа у минуле, не розкривши йому таємниці його батьківства. Але, коли ти ніц не можеш вдіяти з головною інтригою, з тим, ЩО САМЕ відбудеться - то роби акцент на тому, ЯК воно відбудеться. Чи Джон свідомо маніпулював Кайлом, коли влаштував йому краш на свою матінку - чи се сталося випадково? Як власне він впіймав живим та перепрограмував Т-800? Чи товариші не вважали його спроби божевіллям, а ідею перепрограмовувати роботів на користь людства - маячнею? Чому Джон такий упереджений щодо Маркуса, адже він із власного досвіду знає, що роботи можуть битися на боці людей?
Все це можна було б гарно розвинути, але потенціал фільму злили в трубу.
no subject