Іронічні антропологічні ілюстрації

[morreth]

(авторка - Віраго)

якщо хто хоче зрозуміти на нинішніх реаліях, що таке прадавній індоєвропейський чоловічий військовий союз, то почитайте допис Дмитра Різниченко за посиланням;


(картинка для привернення уваги)

цей конкретний допис яскраво ілюструє саме те світосприйняття, де головна цінність - бунтувати, опиратися, битися, повставати та загинути, і де вважається, що саме ця героїчна енергетика творчо рушить всесвітом;

у прадавньому світі не було держави, щоб владнати це питання, саме тому прадавній світ чітко і за допомогою ритуалу відмежовував чоловіків, які підкорилися порядку, будують цивілізацію і здатні приймати рішення, від чоловіків та молоді, які лише воюють, займаються загарбництвом чи охороною кордону, і за рахунок яких розвивається хіба мистецтво війни і епічна поезія;
більше того, кожен чоловік спочатку завжди потрапляв у групу вояків, а лише після певних умов міг стати повноцінним і "дорослим" членом суспільства; світ тоді був дикий, і те, що зараз нам здається трагедіями дорослих - смерть, біль, голод - було всюди, і життя у такий атмосфері ознакою дорослого не вважалося;
молоді воїни ж, крім їх провідників (а згадайте княжат на Січі), не мали права голосу у вирішенні справ суспільства, яке боронили, а дорослі воїни, які у суспільство повернулися і за тривалий час довели, що можуть провадити успішне життя господаря - мали;

ну, а якщо ви хочете зрозуміти, хто такі берсерки там чи що, то пригадайте "різників" харківських; байдуже, зроблено це з національної ворожнечі чи за наказом для провокації, головне, що різали не дуже відокремлюючи чужих від своїх, хто трапився під руку, процес був важливіший;

для нормального розвитку суспільства потрібне і те, й інше, але ніколи ця епічна чоловіча ватага не має брати гору, бо будь-яка держава взагалі завжди починалася з руйнування цієї ватаги і її підкорення господарю, який військовим ватажком був лише за сумісництвом;

як воно виглядає?
от зараз і на наших теренах виглядає і звучить, як підлітковий бунт та спроби мірятися цюцюркою із сусідом;
люди, які 25 років не можуть побудувати нормальну державу, а жили у заповіднику совка, і лише зараз так-сяк отямилися, хизуються своєю обраністю і видатними якостями перед тими, які успішно позбулися совка давно і відразу (що, не було у східній Європі революцій у 90х? не було балканських війн? не було успішних реформ?);
підліткове відчуття обраності - то одна з найперших ознак, епічний герой завжди молодий і "обраний", він ніколи не живе звичайним життям (а хто б йому дав, коли його виганяли на кордон або у ліс разом із такими самими, доки не подорослішає?); звісно, насправді у всій прадавній історії людства епічний герой "обраний", або щоб померти, або щоб перестати бути воїном і стати царем (тобто господарем), і як цар почати судити і вішати тих самих своїх вчорашніх побратимів за порушення порядку, бо цар слугує порядку ( і це ми бачимо всю дорогу в Європі, у всіх історіях і літературних творах, від Тезея до Генрі 5 у Шекспіра);

бо дорослим зрозуміло, що творча енергія, то не енергія бунту і подвигу, а енергія успішного виробництва і організації, буквально створення нового порядку з хаосу; те, що казан кипить, булькає, і там плаває щось, різноманітне на вигляд, не робить ще вміст казана борщем;
язичницькі боги тим і відрізнялися від героїв, що створювали і управляли, а не лише перемагали, рятували, знищували і привласнювали трофеї;

хто ми зараз? з точки зору господаря, хто ми, українці?
люди, які живуть і утримують свої сім'ї фактично за європейські та американські кошти, бо українська держава - банкрут, і не лише бюджет, а й виробництво...
люди, які вдягаються, споживають фактично усе імпортне, крім їжі (агов, уявімо, що волонтери не можуть нічого купити європейського, навіть реплік, уявимо, що наші виробники не можуть закупити тканини імпортні)...
люди, що не здатні без допомоги світу оборонити свою державу, а поки що здатні лише голосно та героїчно за неї померти і знову програти...

власне, з цієї схеми може еволюціювати лише специфічний ранній феодалізм;
пригадайте спроби Хмельницького побудувати державу, і у вас одразу виникнуть питання, крім зовнішнього ворога, яка ще неприборкана сила вирвалася на волю?
сила, ворожа будь-якій державності, бо всі, хто на початок Хмельниччини був "хазяєм", добре ж знали, як саме держава має бути облаштована, навіть і настільки децентралізована держава, як Річ Посполита;
вони все те бачили роками на власні очі, як працюють сеймики, суди, самоврядування в містах тощо;
то чому ж запровадили полковий устрій? чому військове управління? чому угоди укладалися від імені війська запорізького, лише війська, а не від імені народу-країни-правителя?

Європа, звісно, не боїться України, Європа панькається з Україною, наче з підкинутою дитиною бомжів; поведінка Європи щодо нас, це як у книжці про республіку шкід;
і Європа. як нам це не прикро, може знищити Україну без будь-якого геройства, просто виявивши трохи більше байдужості;
бо ніхто не дає войовничим і героїчним підліткам право голосу у дорослих справах, поки підлітки не довели, що вміють щось інше, ніж бити шибки, ризикувати собою і організовувати бойовий загін, тобто являти собою епічного героя;
саме так було у всіх індоєвропейських народів, найпрадавніша "скрєпа", збереглася з часів опанування хліборобства і зміцнення патріархату;

Comments

[criticsanon.livejournal.com]

Мы на это смотрим через призму "Хомо люденс".

А в Украине в течение 24 лет никто не учился и не требовал играть по правилам -- в политике, бизнесе, других средах.

>>> Ми занадто добре навчилися порушувати писані закони, вибиваючи двері історичних епох.

Никогда и не умели жить по писаным законам. Без игры по правилам нет никакого развития, только хаос.

>>> Західний світ - впорядкований, соціально відлагоджений та ідеологічно табуйований - загалом ворожий для активних, вільно мислячих людей.

Практика ведения бизнеса на Западе и в Украине говорит об обратном.

[freya-victoria.livejournal.com]

Ви маєте рацію

[morreth.livejournal.com]

То не я, то Віраго.

[bratgoranflo.livejournal.com]

кожен чоловік спочатку завжди потрапляв у групу вояків, а лише після певних умов міг стати повноцінним і "дорослим" членом суспільства
Это в каком обществе такое было?

[freya-victoria.livejournal.com]

Ой. Тоді вона :)

[morreth.livejournal.com]

В первобытном.
Более того: современные замкнутые мужские коллективы - армия, тюрьма - начинают с удивительной точностью воспроизводить первобытные ритуалы.

[van-der-moloth.livejournal.com]

Армия??

[criticsanon.livejournal.com]

КМБ - дух - черпак - дед. Со всеми transition rituals в полный рост.

https://en.wikipedia.org/wiki/Hazing

[bratgoranflo.livejournal.com]

а разве в первобытном обществе не все мужчины были обязаны быть одновременно и воинами-охотниками?

[van-der-moloth.livejournal.com]

Я про это: "більше того, кожен чоловік спочатку завжди потрапляв у групу вояків, а лише після певних умов міг стати повноцінним і "дорослим" членом суспільства".
Мне кажется, в армии такое разделение не прокатит.

[morreth.livejournal.com]

Так инициация в члены общества - это как раз выход из армии. Дембельнулся - поздравляю, ты теперь мужик.

[morreth.livejournal.com]

Нет.
Точнее, не в том смысле, который в это слово вкладываете вы.
В первобытном обществе воин или охотник в момент собственно войны или охоты считал себя не совсем человеком - а то и совсем не человеком. Он был наполовину зверем, жил с компанией таких же зверей отдельно от стойбища, чтобы не привести за собой толпу мстительных духов убитых животных и людей. Вот только после ритуала очищения он становился человеком.

Юноша, не прошедший финалнуюстадию инициации, не считался полноценным человеком. Он должен был доказать свое право на это звание: показать, что может "превращаться из зверя в человека", уметь жить в обществе по законам общества. Тех, кто не умел/не хотел осваивать мирный образ жизни, так и держали все время отдельно, не давали жеиться и т. д.. А то кому нужен в племени чувак, который у костра совета начнет томагавком размахивать.

Поверья об оборотничестве восходят именно к этому укладу жизни. Да, любой мужчина, пройдя инициацию, мог пройти ее "обратно" - перекинуться через пень, нанести боевую раскраску и опять стать воином-волком или кто там его тотемный зверь. Но это было временное понижение в статусе, продиктованное необходимостью. Люди самого высокого статуса, старейшины, таких вещей уже не делали: их власть зиждилась а том простом факте, что они выжили, а значит, знают и умеют больше всех. И вот к этому статусу имело смысл стремиться.

[beaver-cherokee.livejournal.com]

Как Вы отлично разложили это по полочкам парой фраз, прямо очень круто. :)

sparrow-hawk.livejournal.com/1928334.html?thread=192574

[Степан Храбров (from livejournal.com)]

хм...а я проти цього теж повставав, доки всюду не був забанений! (чийсь нідочого голос з темряви)

2011.06
@[....]херои хреновы, они не стремились стать обычными бесконечноярусными людьми, они предпочли роль много- или одно- ярусных богов, героев, одним словом, ограничили свою БЕССКОНЕЧНОСТЬ ПРОЯВЛЕНИЯ) ТЕПЕРЬ О ПРОБЛЕМЕ ЯИЧНИЦЫ% в том-то и дело, что они сделали акт "геройский" (это видно хотя бы по этому видео youtube.com/watch?v=a27YtRI6hqU , кстати, зарисовка и музыка напомнили видеокомикс про Черновецкого : "Пришельцы из Космоса или Большая прогулка по Киеву"), в своей системе "геройских ориентиров", таким образом поставив под угрозу свое бессконечное бессмертие. Они предпочли "умереть героями" (один раз), чтобы стать героями, засветиться (информационно, но жизнь знает случаи когда "умирают раз и навсегда")[....]



chapeye.livejournal.com/721344.html?thread=15442880#t15442880 ЗАчем? Надоело. Хотел и Вам показать, и чтобы вы от дурости ,как я, избавились, и повеселиться ("а мало толку..." мало толку было от моих геройств, а от прикладного самоанализа многое в моей жизни изменилось, хотя и нужно было перед этим самому "парту тройку драконов замочить", наверное. это было так надо :%) чуть не поддался на обиду своего геройского "хочу закрыться, хочу вырваться на свободу" - выпускать на свободу недоосознанных монстров которые не осознают себя монстрами тем более опасно. В данном случае главным монстром, как ни странно, оказался сам герой.

а тех парней. на чью славу созданы и раскаршены памятники - их никто не спраишивал хотят они воевать или нет, они делали СВОЕ ДЕЛО ,потому и стали героями, без лишних слов и клеющейся липкой славы (ничего плохого в этом е вижу... это как новое осознавание :) только на пользу, хотя стереть краску не помешает - для будущих осознаваний и творческих ракусов, мало кому каких героев захочетсья изобразить на медном /железном / жестяном теле НАСТОЯЩИХ героев."