Цілком розумію, що саме штовхало Лоуренса, котрий Томас Едвард Аравійський, двічі вступати у армію в якості рядового. Цілком розумію,але висловити не можу.
Мабуть, бінго. Але це ще не все. Тут є присмак дуже витонченого нарцисизму, коли ти дозволяєш командувати собою людям дурнішим та гіршим від тебе, водночас роздивляючись їхню метушню з самого низу, знаходячись за межами їхньої уваги, і тобі вже нема різниці, дивишся ти знизу чи зверху, вони такі жалюгідні й такі кумедні, вони так зворушливо думають, що від них багато залежить...
ну, оскільки від них залежиш ти сам і ті "справжні люди", з ким ти ніби братаєшся у долі, але насправді не намагаєшся відпрацювати краще за тих, хто зверху, а даєш їм впасти у всі ями, щоб відчути свою вищість і непричетність, то я б сказала, що доля нарцисизму величенька, ще й гарно приправлена мазохізмом; наскільки я розумію про Лоуренса, йому ця поза до кінця ніколи не вдавалася, він лишався однаково чужим і тим, й іншим
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Але це ще не все. Тут є присмак дуже витонченого нарцисизму, коли ти дозволяєш командувати собою людям дурнішим та гіршим від тебе, водночас роздивляючись їхню метушню з самого низу, знаходячись за межами їхньої уваги, і тобі вже нема різниці, дивишся ти знизу чи зверху, вони такі жалюгідні й такі кумедні, вони так зворушливо думають, що від них багато залежить...
no subject
наскільки я розумію про Лоуренса, йому ця поза до кінця ніколи не вдавалася, він лишався однаково чужим і тим, й іншим