А не пофиг ли? Комментаторы, конечно, не от большого ума и совести это треплют, но сказать, что погибшая таких "поминок" не одобрила бы тоже не получается. А ваще, "помер Максим - и х*й с ним"
Мне печалиться не с чего, потому что я этих людей не знаю, и не имел возможности наблюдать, как адекватный еще вчера человек превращается в вышивату. Но на ватниках я этот процесс пронаблюдал сполна. Это даже не печально. Это пиздец.
Коли я вбиваю міль, що вилетіла з шафи - мені теж не можна радуватись, щоб "не стати, як міль"? Після того, як ця вбивця взала в руки зброю, щоб вбивати нас на нашій землі - вона втратила статус людини і отримала статус "молі". Тому я щиро радуюсь.
Мне сейчас вспоминается, как Мухоножка говорил, что не надо срывать злобу на девушках из Одессы, которых сфотографировали за изготовлением КМ, а Ахтямка осуждал расправу над Ириной Довгань. А в комменты приходили толпы кровожадных рыцарей ноутбука и дивана и возмущались подобной мягкотелостью...
Забанить-то легко, я скорее про то, что вот это вот чувство охуения от "бля, такое говорит человек, который вроде как на моей стороне?!" - оно на самом деле очень ценно. Нравственный ориентир: когда в дно стучат, копай в другую сторону. (не проверял, но сдается мне, что Мухоножка с Ахтямкой свой "момент истины" благополучно проебали)
тому мені кисло в роті від чергових вигуків про те, які ми, українці чудові, на відміну від росіян ми страшенно близькі до них і лише на крок відійшли від прірви
А вот интересно, у вас больше таких, кто заботится о сохранении нравственных установок, подходящих для последующей мирной жизни? Впрочем, в Украине наверняка будут процессы над своими военными преступниками. С пристальным вниманием СМИ. Вот и поглядим на реакцию широких народных масс. Напомню, что в РФ осужденный рядовой запаса Буданов (бывший полковник, бывший поехавший крышей пропойца, бывший лагерная сука и навсегда, от горшка до пули - идейный гопник из подворотни) этими самыми массами был объявлен иконой, героем и образцом русского офицера всех времен.
Хм, піклуватися про збереження устоїв важкувато, реальна праця, яка тут може бути зроблена - піклування, щоб злочини не були вчинені, а якщо вчинені - були покарані. Гадаю, в нас швидше вихідні дані інші, бо росіяни змінювалися ще з першої чеченської, через другу, через теракти, через численні контртеррористичні операції, війну у Грузії (а раніше - участь у всіх інших локальних конфліктах). У нас весь цей час був мир. Є також слабкий підсрачник у вигляді бажання потрапити таки в ту Європу, тому треба відповідати. А в цілому тема переважно ігнорується. Цьому сприяє загальна підлість ворога та неякісність наших еліт, які готові пожертвувати інтересами людей та держави, аби домовитися з ворогом. Ще кілька місяців тому я була впевнена, що якщо ми хоч якось переможемо, повернемося більш-менш до попереднього рівня людяності. Зараз - є великий сумнів.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
А ваще, "помер Максим - и х*й с ним"
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Після того, як ця вбивця взала в руки зброю, щоб вбивати нас на нашій землі - вона втратила статус людини і отримала статус "молі". Тому я щиро радуюсь.
no subject
Дякую за підказку, що з вами робити.
no subject
no subject
no subject
(не проверял, но сдается мне, что Мухоножка с Ахтямкой свой "момент истины" благополучно проебали)
no subject
ми страшенно близькі до них і лише на крок відійшли від прірви
no subject
Впрочем, в Украине наверняка будут процессы над своими военными преступниками. С пристальным вниманием СМИ. Вот и поглядим на реакцию широких народных масс.
Напомню, что в РФ осужденный рядовой запаса Буданов (бывший полковник, бывший поехавший крышей пропойца, бывший лагерная сука и навсегда, от горшка до пули - идейный гопник из подворотни) этими самыми массами был объявлен иконой, героем и образцом русского офицера всех времен.
no subject
Гадаю, в нас швидше вихідні дані інші, бо росіяни змінювалися ще з першої чеченської, через другу, через теракти, через численні контртеррористичні операції, війну у Грузії (а раніше - участь у всіх інших локальних конфліктах). У нас весь цей час був мир.
Є також слабкий підсрачник у вигляді бажання потрапити таки в ту Європу, тому треба відповідати.
А в цілому тема переважно ігнорується. Цьому сприяє загальна підлість ворога та неякісність наших еліт, які готові пожертвувати інтересами людей та держави, аби домовитися з ворогом. Ще кілька місяців тому я була впевнена, що якщо ми хоч якось переможемо, повернемося більш-менш до попереднього рівня людяності. Зараз - є великий сумнів.