![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Здається, в когось проблеми з розумінням тексту
Чи може мені знов російською, або суржиком?
Людоньки, я цілком СХВАЛЮЮ рішення припинити виплати соціалки на окупованих територіях. І реакція лідерів Діри, а також реакція тамтешнього народу, який розкачався до протестів, побачивши, що кіна не буде, показує дуже добре, що це цілковито правильне рішення.
Але людоньки, дорогенькі мої, від того, що воно є правильним, воно не стає ані гарним, ані гуманним. Воно правильне як ампутація в пакеті з хіміотерапією для ракового або гангренозного пацієнта: спершу одрізати хворе разом зі здоровою тканиною, потім їбашити організм отрутами та антибіотиками, і якщо не здохне, то виживе, але що відрізане, то вже ніколи не приросте і житимеш калікою. Чому тут, блять, радіти? З чого тут зловтішатися? Яка нормальна людина скаже "От як добре, що я втратив руку, все одно вона була ліва, я нею не писав і не працював, тільки сраку витирав".
Так, з великого болю чи глибокого відчаю щось на кшталт може в людини вирватися - як вже втрачати частину живого тіла, то хоч якось втішити себе, що вона все одно була погана. Але таке канає за втішення лише в глибокому неадекваті. На тверезу та холодну голову людина розуміє, що то горе.
Знайдіть в голові місце та покладіть туди нехитру думку: з горя не радіють!
Людоньки, я цілком СХВАЛЮЮ рішення припинити виплати соціалки на окупованих територіях. І реакція лідерів Діри, а також реакція тамтешнього народу, який розкачався до протестів, побачивши, що кіна не буде, показує дуже добре, що це цілковито правильне рішення.
Але людоньки, дорогенькі мої, від того, що воно є правильним, воно не стає ані гарним, ані гуманним. Воно правильне як ампутація в пакеті з хіміотерапією для ракового або гангренозного пацієнта: спершу одрізати хворе разом зі здоровою тканиною, потім їбашити організм отрутами та антибіотиками, і якщо не здохне, то виживе, але що відрізане, то вже ніколи не приросте і житимеш калікою. Чому тут, блять, радіти? З чого тут зловтішатися? Яка нормальна людина скаже "От як добре, що я втратив руку, все одно вона була ліва, я нею не писав і не працював, тільки сраку витирав".
Так, з великого болю чи глибокого відчаю щось на кшталт може в людини вирватися - як вже втрачати частину живого тіла, то хоч якось втішити себе, що вона все одно була погана. Але таке канає за втішення лише в глибокому неадекваті. На тверезу та холодну голову людина розуміє, що то горе.
Знайдіть в голові місце та покладіть туди нехитру думку: з горя не радіють!
no subject