Один вилупок на моїх очах виламав кілька гілок бузку і подарував своїй самиці. Р-романтика, шо! Я почала його картати, а він пириться на мене і навіть не розуміє, чого це, він же "нічого не зробив".
Останній раз я рвала бузок в себе на дачі. Це було десь років 6 тому. Перестала те робити, бо сенсу ніякого: такі букети довго не стоять. Кілька годин - і все, вони мертві. До речі, в парку Шевченка зараз невимовна краса: квітне бузок всіх його можливих кольорів, і ми з чоловіком не бачили, щоб його хто ламав. Обламаних кущів не було, принаймні на основних алеях.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Перестала те робити, бо сенсу ніякого: такі букети довго не стоять. Кілька годин - і все, вони мертві.
До речі, в парку Шевченка зараз невимовна краса: квітне бузок всіх його можливих кольорів, і ми з чоловіком не бачили, щоб його хто ламав. Обламаних кущів не було, принаймні на основних алеях.
А стаття правильна.