якщо щиро
Оригинал взят у
virago_ghost в якщо щиро
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
давайте дивитися правді в очі, глянемо на ситуацію як мешканці альфа-центавра:
1) Пшонка публічно заявив, якщо вимоги закону, проголосованого ПР, будуть виконані, будівлі та вулиці звільнені, то прокуратура протягом місяця позакриває кримінальні справи;
2) далі були напівінтимні домовленості про те, що держава повідпускає людей із сізо додому; заручників відпустили і тримають на короткій мотузці; тобто зовні держава перевиконала положення закону; позмінювала запобіжний захід до звільнення приміщень і вулиць;
3) майдан пішов назустріч і звільнив, що зміг, а сам став напоготові;
4) фізично закрити три сотні кримінальних справ ні сьогодні, ні протягом тижня неможливо, бо для застосування амністії по кожній справі треба, щоб прокурор склав папірець, підписав у іншого прокурора, ознайомив підозрюваного з папірцем, отримав його згоду, передав все в суд, суд виніс рішення; якщо ж мова не про ригівський закон, а про закриття справ через відсутність можливості довести вину підозрюваного чи відсутність складу злочину, то треба, щоб по кожній справі прокурор склав папірець та підписав у іншого;
5) МВС тіпа мирним шляхо відвело на 150 метрів далі внутрішні війська та беркут;
який висновок?
сьогодні Пшонка може лише заявити, що умови "амністії" виконані, та справи коли-небудь закриють;
якщо люди чекають закриття справ, щоб розійтися, то вони чекають марно;
якщо формальна заява Пшонки людей не задовільнить, то можна не чекати, а заходити назад до КМДА, бо сьогодні чи завтра справи закриті не будуть; хіба що встановлять біль короткий термін для закриття;
оппи зіграли красивий танець для європейців, влада і собі зіграла; а далі знову ступор, влада погана, бо не виконує обіцянок; а влада своїм пояснить, що обіцянок не було, бо неможна обіцяти неможливе, крім того, тіпа не все звільнили; переговорний процес триває, опозиція довела заходу, що може керувати протестуючими ледь не по всій Україні;
тільки люди почуваються ошуканими;
можна для компенсації цього відчуття впевнено зайти назад і зайняти КМДА знову, якщо вистава скінчена, або довіритися Пшонці
1) Пшонка публічно заявив, якщо вимоги закону, проголосованого ПР, будуть виконані, будівлі та вулиці звільнені, то прокуратура протягом місяця позакриває кримінальні справи;
2) далі були напівінтимні домовленості про те, що держава повідпускає людей із сізо додому; заручників відпустили і тримають на короткій мотузці; тобто зовні держава перевиконала положення закону; позмінювала запобіжний захід до звільнення приміщень і вулиць;
3) майдан пішов назустріч і звільнив, що зміг, а сам став напоготові;
4) фізично закрити три сотні кримінальних справ ні сьогодні, ні протягом тижня неможливо, бо для застосування амністії по кожній справі треба, щоб прокурор склав папірець, підписав у іншого прокурора, ознайомив підозрюваного з папірцем, отримав його згоду, передав все в суд, суд виніс рішення; якщо ж мова не про ригівський закон, а про закриття справ через відсутність можливості довести вину підозрюваного чи відсутність складу злочину, то треба, щоб по кожній справі прокурор склав папірець та підписав у іншого;
5) МВС тіпа мирним шляхо відвело на 150 метрів далі внутрішні війська та беркут;
який висновок?
сьогодні Пшонка може лише заявити, що умови "амністії" виконані, та справи коли-небудь закриють;
якщо люди чекають закриття справ, щоб розійтися, то вони чекають марно;
якщо формальна заява Пшонки людей не задовільнить, то можна не чекати, а заходити назад до КМДА, бо сьогодні чи завтра справи закриті не будуть; хіба що встановлять біль короткий термін для закриття;
оппи зіграли красивий танець для європейців, влада і собі зіграла; а далі знову ступор, влада погана, бо не виконує обіцянок; а влада своїм пояснить, що обіцянок не було, бо неможна обіцяти неможливе, крім того, тіпа не все звільнили; переговорний процес триває, опозиція довела заходу, що може керувати протестуючими ледь не по всій Україні;
тільки люди почуваються ошуканими;
можна для компенсації цього відчуття впевнено зайти назад і зайняти КМДА знову, якщо вистава скінчена, або довіритися Пшонці