это не виктимное поведение, это дефектное воспитание - не або-або, а і-і. Дефектне виховання призводить до віктимної поведінки.
А взагалі - дякую за відповідь!
Мені справді дуже цікаво обговорити цю тему.
Думаю, що всі непорозуміння тут виникають навколо тези "не можна звинувачувати жертву".
Але треба розділити це у часі.
Насправді, не можна (недопустимо!) звинувачувати жертву постфактум, коли насилля вже відбулося.
І до того не варто нікого звинувачувати, - але аналізувати поведінку людини і бачити в ній ті прояви, які спричинюють віктимність - не тільки можна, але й необхідно.

І я не закликаю "приводити до спільного знаменника кульгавість". Навпаки! Я вважаю, що кожна людина спочатку повинна замислитись: "чи я, часом, не кульгаю? Чи все в нормі з моєю ходою?"
І якщо побачила, що таки кульгає, то думати далі: чому? В чому причина?
А якщо причина - у дитинстві (як більшість наших причин), тобто батьки не навчили правильно ходити чи не полікували вчасно ноги чи спину? Звинувачувати батьків - марна справа. Доросла людина має шукати собі ради сама.