Що спільного між москалями та мущинками?
Ні, це не літера М, як можна було б подумати.
І не те, що там Хуйло в центрі Всесвіту, хоча то вже ближче до теми.
Це інвазивність. Несамовите прагнення присунути. Вдертися у чужий простір - особистий, інформаційний, фізичний, психологічний, тілесний - і всунути свою дорогоцінну думку, свої дві копійки, свою ногу в двері, свого пальця в борщ, свого ялдака в піхву, нехай коряво та незграбно, і болісно, і наскоком і нахрапом - неважливо, ЯК, важливий сам факт: я доміную, я ОГОГО!
Ач не виходить: думці ніхто не аплодує, копійки не беруть, двері зачинено, борща закрито кришкою, ялдака сказали сховати в штані та наліво кругом.
Яка ж тут починається обіда, матінка ти моя рідненька! Тріпоче ця обіда крилами по всій землі Руській, така вона величезна та всеобіймаюча.
Ось що я вам на це скажу, дорогенькі. Коли ви пхаєтеся в особистий простір жінки без запрошення - чи то інтернет, чи то житло, чи то обійми - ви перетворюєтеся на Хуйла, яке пхається до чиєїсь персональної України.
Розливайтеся патріотичною риторикою, пишіть зворушливі постики про солдатиків з АТО, волонтерюйте, або власну кров ідіть проливати - коли ви потикаєтеся до жінки без запрошення, коли намагаєтеся "учить ійо жизні", коли волієте покарати презирством або переслідуванням за те, що вона, бач, не молиться на ваше драгоценне мненіє - це робить ваше внутрішнє Хуйло. І той, хто слухається голосу того внутрішнього Хуйла, нічим не кращий за того Хуйла, що сдить в Кремлі, бо він так само хоче нас покарати "присовуванням" за те, що ми зневажили його драгоценне мнєниє.
Як глибоко Хуйло має вам присунути, щоб до вас уже дійшло, що так не роблять з людьми?
Втім, питання риторичне.
І не те, що там Хуйло в центрі Всесвіту, хоча то вже ближче до теми.
Це інвазивність. Несамовите прагнення присунути. Вдертися у чужий простір - особистий, інформаційний, фізичний, психологічний, тілесний - і всунути свою дорогоцінну думку, свої дві копійки, свою ногу в двері, свого пальця в борщ, свого ялдака в піхву, нехай коряво та незграбно, і болісно, і наскоком і нахрапом - неважливо, ЯК, важливий сам факт: я доміную, я ОГОГО!
Ач не виходить: думці ніхто не аплодує, копійки не беруть, двері зачинено, борща закрито кришкою, ялдака сказали сховати в штані та наліво кругом.
Яка ж тут починається обіда, матінка ти моя рідненька! Тріпоче ця обіда крилами по всій землі Руській, така вона величезна та всеобіймаюча.
Ось що я вам на це скажу, дорогенькі. Коли ви пхаєтеся в особистий простір жінки без запрошення - чи то інтернет, чи то житло, чи то обійми - ви перетворюєтеся на Хуйла, яке пхається до чиєїсь персональної України.
Розливайтеся патріотичною риторикою, пишіть зворушливі постики про солдатиків з АТО, волонтерюйте, або власну кров ідіть проливати - коли ви потикаєтеся до жінки без запрошення, коли намагаєтеся "учить ійо жизні", коли волієте покарати презирством або переслідуванням за те, що вона, бач, не молиться на ваше драгоценне мненіє - це робить ваше внутрішнє Хуйло. І той, хто слухається голосу того внутрішнього Хуйла, нічим не кращий за того Хуйла, що сдить в Кремлі, бо він так само хоче нас покарати "присовуванням" за те, що ми зневажили його драгоценне мнєниє.
Як глибоко Хуйло має вам присунути, щоб до вас уже дійшло, що так не роблять з людьми?
Втім, питання риторичне.

no subject
Риторичне...узагальнення.
no subject
Сюди ж іде їх цілковита впевненість, що вони мають на це право - контролювати, втручатися, "присовувати".
І твердження "Майдан влаштували не українці, це все підла Америка" дуже і дуже скидається на знайоме багатьом жертвам сімейного абьюзу: "Ти, дурепа, сама б до такого не додумалася, це твої подружки тебе підучили! ноги їх більше тут не буде"
no subject
no subject
no subject
Ну в любом случае тоже верно, потому что реакция на эту историю в фейсбуке это какой-то ёбаный фрактальный стыд.
no subject
no subject
no subject