Пишу з-під столу

[morreth]

Тобто, валяюся під ним зі сміху. Пишучи статтю про Росію як нарцисізм, вирішила перечитати "Клеветникам России" з передісторією та критикою.

Йопвашумать, у москалів нічого не міняється за двісті років!

Comments

[estellgreydaw.livejournal.com]

та це ж в москальських традиціях. Оно десь недавно була в перукарні, теревеніли з жінками в процесі фарбування-укладання-педікюру про москалів і те, чому вони ніяк не відчепляться від нас. Так перукарка каже: "Минулого року в них це почалося, ця шизофренія імперська. Приїхала до мене троюрідна сестра з Москви, з сином. Син - бовдур років двадцяти двох, одноліток мого сина. Сидимо ми за столом, вечеряємо. І тут розмова заходить про Україну та українців. І це чувирло москальське, що сидить за моїм столом і жере мою курку, поміж жуванням так зверхньо каже: Ви, хахли, нічаво нє умєєтє, ви всьо просралі, только рускій народ вєлікій і вам нада бить с Расієй, а нє с Європой, патамушта ви тупиє і ні на што нє годітєсь без нас". Ну, каже, мій син тут встав, мовчки узяв за комір цього бовдура, вивів у двір та мовчки приклав мордякою об ворота. А його мати: "Ах, зачєм Валодя маєво Пєтю абіжаєт, ви, хахли, злиє!" - ну, посварилися, звісно.

[morreth.livejournal.com]

Ворота не пошкодив?

[estellgreydaw.livejournal.com]

Та не знаю, вона не сказала. Але син - десантник, так що...