![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Речи мудрых
Я, кстати, думаю, что вот мы годами ржали над тупым и бездарным книжным мусором про попаданцев-реваншистов, и если и печались по этому поподу, то про упадок издательского дела. А ребята стратегическую задачу решали по распространению своих взглядов и обучению юношества. Сперва решали из интереса, потом за бабло издательств, потому что дали сигнал, что они втренде, потом уже откровенно под пропагандистской крышей. И ничего по сути альтернативно-занимательного им в ответ не создано. Точно, как с титушками-спортсменами, где вся эта публика - от подростков во дворе до трудоустройства в милиции - оказалась под колпаком определенных сил (а не, допустим, Кличко понаоткрывал везде клубов своего имени для юношества). Как-то так.
Вираго, в моей мордокниге
Вираго, в моей мордокниге
no subject
Тю, тобто я своїх дітей (та й себе) не вважаю за людей? Дивина...
Повинні, але не несуть. Це реальність. Ви не можете від того дітися. Ці люди не зникнуть і навіть не втечуть усі у Росію. Ви мусите з ними жити. Обзивайте їх як бажаєте, від того вони теж нікуда не зникнуть. Ваша злість та небажання про це думати нічогісінько в реальності не змінять. Ви не зможете з ними справитися силою, у вас ресурсів не вистачить, або доведеться влаштувати щось накшталт освенциму (і тут нас вже не треба буде звинувачувати у фашизмі). Отже, вибір у вас небагатий - емоціонувати або прийняти реальність, як вона є, і з цим жити.
Нічого не робити - теж вибір. Просто потім будуть наслідки. Он мешканці Донбассу у більшості обрали бездіяльність, тепер мають наслідки.
Ви теж дієздатна, зріла людина. Бажаєте наслідків, які принесе бездіяльність - матимете. )))
no subject