morreth: (Default)
morreth ([personal profile] morreth) wrote2011-06-12 03:37 pm

Чешская рецензия на ПТСР

http://galadwen.wz.cz/recenze/s_berenem_a_luthien.htm

Несмотря на то, что язык братский-славянский и таки похож на польский, прочесть удается через пень-колоду.

Есть кто-то, кто бы помог? Гугльтранслятором я и так воспользовалась, но там в основном на поржать.

[identity profile] tin-tina.livejournal.com 2011-06-13 02:16 pm (UTC)(link)
Битва за Дортоніон, битва за Сильмарили
Лейтіан пропонує основну схему подій і керує, яким чином вони відбуваються. Все інше залишається на розсуд авторки. Як вказано в післямові до роману, вона наслідувала античних драматургів, спроможних створити цілу трагедію з кількох строф Іліади чи Одіссеї.
Насамперед необхідно було висвітлити місця та мотивації, неясні у вихідному тексті, щоб надати легенді переконливість реальної історії, а також, не в останню чергу, створити і описати середовище, в якому діятимуть головні герої: його культуру, звичаї, дрібні повсякденні деталі, що роблять оповідь живою і реалістичною. А також доповнити сюжет.
Першим і для початку найпотрібнішим є... навіть не зміна, але, швидше, нові елементи сюжету, головним чином причини того, що Берен покинув Дортоніон, де роками жив як самотній повстанець. Кінець зими, найгірший можливий час для дороги через гори, але йому не залишається нічого іншого, окрім як вирушити – не тільки тому, що кільце ворогів стягується, Але, головне, тому, що на весну наступного року Саурон готує наступ на Хітлум. Єдиною надією його врятувати є спроба утворити новий союз людей і ельфів... і використати необачність Гортаура для організації опору в тилу – на батьківщині, захопленій чорними. Основною метою Берена аж до падіння Тол-ін-Гаурхоту є не здобуття Сільмарила як весільного викупу, а звільнення Дортоніону від ворогів. При цьому авторка виходить з того, що наступ ельфів на Морготові позиції на початку Нірнает Арноедіад був би неможливим, якби в тилу вони мали ворожий – захоплений після Битви раптового полум’я – Дортоніон. Тому Берен стає його визволителем.
З цього також випливає, що найзначніше розширення дії відбувається між моментом відходу Фінродової дружини з Нарготронду та до поразки Саурона від руки Лютієн. В тому, що стосується сюжетних ліній, перша книга роману присвячена підготовці до майбутньої війни: ми зустрічаємося з верховним королем Фінгоном, молодими хітлімськими князями Хуріном і Хуором і всіма синами Феанора з Маедросом на чолі, бачимо ряд міст Белеріанду від Нарготронду до Ногроду. Це дає Брильовій нагоду скористатися зі свого таланту втягнути читача до нових культур і нового середовища, представити йому нові типи осіб, з якими стикаються головні герої. Мандрівка по Середзем’ї і переговори з новими союзниками займають Берену і Фінроду з супутниками практично все літо – той час, який, згідно з пізнішими оповідями, дортоніонський князь мав би провести в лісах Доріату разом зі своєю майбутньою дружиною. Отож Берену і Лютієн на роман залишається один-єдиний місяць і два неповні розділи. Однак вихідний сюжет не загубився, хоча був використаний... дещо інакше.