Чешская рецензия на ПТСР

[morreth]

http://galadwen.wz.cz/recenze/s_berenem_a_luthien.htm

Несмотря на то, что язык братский-славянский и таки похож на польский, прочесть удается через пень-колоду.

Есть кто-то, кто бы помог? Гугльтранслятором я и так воспользовалась, но там в основном на поржать.

Comments

[tin-tina.livejournal.com]

Випадок, що став легендою
Ольга Брильова (начебто «перекладачка» тексту сердземського автора Берена Белгаріона, що жив десь у 13-у столітті 8-ї епохи), поставила перед собою задачу, з одного боку значно легшу, з іншого – значно складнішу, аніж Нік Перумов, про якого я писала раніше. Перумов вибрав дорогу пошуку власного сюжету, який помістив до Четвертої епохи, майже не розробленої Толкіном. Ольга вирушила в протилежному напрямку: повернулася до самого початку історії Середзем’я, епохи воєн за Сільмарили – і спробувала знайти основу, з якої на протязі віків розвинулася легенда Лейтіан. Пригода Берена і Лютієн, можливо, не така, якою була, але така, якою могла бути. Найпростіша дорога, якою можна проникнути в Середзем’я? Грубі зариси пригоди, оточення, постатей... все це частково відоме наперед. Але саме це і може легко стати каменем спотикання.
Авторка зважилася на неабиякий вчинок. особливо коли врахувати, що Діяння Берена і Лютієн були найулюбленішим Толкіновим епізодом історії Сільмарилів – адже прообразами головних героїв частково були він сам і його дружина Едіт. Однак припустімо, що йдеться про спокусливий виклик. Ми ж усі відчуваємо, що за кількома сторінками Квенти Сільмаріліон ховається щось значно більше, так само, як за розділом Про перстні приховується вся подорож Фродо. Ольга просто зайнялася пошуком цього «більшого» фону легенди – і виник розлогий майже історичний роман із Середзем’я Першої епохи, який рішуче вартий прочитання.