![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Нарешті!
Метальний СНІД під назвою "російське ТВ" припинили нахуй, заборонивши його ретранслювати по кабельних каналах.
Давно було треба. Бо стільки брехати про нас, скільки брехали оці гади, не спромігся би навіть Гебельс, а хтось іще платив за це гроші.
ЗЫ: Ять, хотіла сховати під замок для української групи - аж тут вірубився зв"язок.
То було провіденційне диво, утворене апостолом Павлом. Вже не ховатиму під замка.
Слухайте сюди. Телебачення - це наркотик. Коли у 93-му році припинили ретранслювання російських каналів, я почувалася так само, як оце ви зараз. Але це був шанс злізти з телевізійної голки взагалі, відлучитися від "скляної цицьки". І я з нього скористалася.
Вдруге я підсіла на цю наркоту, коли Брильов провів кабельне ТВ. Він підсів на Євроспорт, діти на Джетікс, а я - на бразильські серіяли.
Потім Брильов пішов нахуй, в мене було скрутно з грошима і я відписалася від цього наркотика. Так, спершу мене трохи ламало - дитину та батька ламало сильніше. Але всі переламалися і повернулися до нормального культурного життя. Новини здобуваємо в інеті, кіна дивимося по ДВД. І все гаразд.
Зараз ви почуваєтеся гидко через те, що вам замість більш якісного російського героїну підсовують гидкий розбодяжений український. Хоча я не знаю, з чого тут сумувати, бо новини все одно брешуть, а гівносеріяли все одно купують в Росії. Але це все теж неважливе. Важливе те, що саме зараз можна скористатися з шансу покинути гидку звичку взагалі. Оце саме зараз, поки вона пробуджує в вас відразу - як на мене, найадекватніше почуття, яке можна відчувати до телевізії. Покинть смоктати скляну цицьку, стань вільною людиною.
ЗІ: а ще я не люблю ремствувань на тему "Ой, яка хуйовабляцькастранашобїмусімповилазило". Ми щось робимо, щоб вона була не такою хуйовою і бляцькою? Ні, тільки ремствуємо. І самі ж знаємо, що всім можновладцям наше ремство до сраки. Нахуя тоді воно? Якщо кожний, хто репетвує, був чесний з собою, то на питання "а чого ж ти не їдеш з цієї сукабляцької країни?" він би дав чесну відповідь - "бо нема куди". Нікому ми не потрібні. Тож давайте спробуємо бути потрібні собі самим.
Давно було треба. Бо стільки брехати про нас, скільки брехали оці гади, не спромігся би навіть Гебельс, а хтось іще платив за це гроші.
ЗЫ: Ять, хотіла сховати під замок для української групи - аж тут вірубився зв"язок.
То було провіденційне диво, утворене апостолом Павлом. Вже не ховатиму під замка.
Слухайте сюди. Телебачення - це наркотик. Коли у 93-му році припинили ретранслювання російських каналів, я почувалася так само, як оце ви зараз. Але це був шанс злізти з телевізійної голки взагалі, відлучитися від "скляної цицьки". І я з нього скористалася.
Вдруге я підсіла на цю наркоту, коли Брильов провів кабельне ТВ. Він підсів на Євроспорт, діти на Джетікс, а я - на бразильські серіяли.
Потім Брильов пішов нахуй, в мене було скрутно з грошима і я відписалася від цього наркотика. Так, спершу мене трохи ламало - дитину та батька ламало сильніше. Але всі переламалися і повернулися до нормального культурного життя. Новини здобуваємо в інеті, кіна дивимося по ДВД. І все гаразд.
Зараз ви почуваєтеся гидко через те, що вам замість більш якісного російського героїну підсовують гидкий розбодяжений український. Хоча я не знаю, з чого тут сумувати, бо новини все одно брешуть, а гівносеріяли все одно купують в Росії. Але це все теж неважливе. Важливе те, що саме зараз можна скористатися з шансу покинути гидку звичку взагалі. Оце саме зараз, поки вона пробуджує в вас відразу - як на мене, найадекватніше почуття, яке можна відчувати до телевізії. Покинть смоктати скляну цицьку, стань вільною людиною.
ЗІ: а ще я не люблю ремствувань на тему "Ой, яка хуйовабляцькастранашобїмусімповилазило". Ми щось робимо, щоб вона була не такою хуйовою і бляцькою? Ні, тільки ремствуємо. І самі ж знаємо, що всім можновладцям наше ремство до сраки. Нахуя тоді воно? Якщо кожний, хто репетвує, був чесний з собою, то на питання "а чого ж ти не їдеш з цієї сукабляцької країни?" він би дав чесну відповідь - "бо нема куди". Нікому ми не потрібні. Тож давайте спробуємо бути потрібні собі самим.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
Page 1 of 3