Орки о своих предводителях

[morreth]

(перенос дискуссии из Удела)

- Не-а, не знаю, - сказал голос Горбага. - Обычно-то приказы поступают быстрей, чем птица долетит. А как - не знаю, да лишнего и не надо знать. Бррр! С этими назгулами не захочешь, а обделаешься. Глянут на тебя - будто шкуру сдирают: раз-два, и отправят освежеванного вялиться на том свету. А Самому они лучше братьев родных, так что терпи да молчи в тряпочку. Нет, я тебе скажу, в крепости служить - не шутка. 

("Выбор Сэма")

- Назгули, назгули! - передражнив Горшнак; губи його тремтіли, він облизував їх, наче це слово було пекучим на смак. - Не суди про те, що твоїй макітрі довіку не збагнути! Так висловитись про назгулів! Ти ще пошкодуєш про це, Углуку, мавпо безхвоста! Вони ж бо - зіниця Всевидющего Ока! Тільки їхній час ще не настав, зрозумів? Володар не бажає, щоб їх бачили на тому березі Ріки передчасно. їхня справа - війна!

("Доблесні Урук-хаї", пер. Немирової)

А ты говоришь - без пиетета. С дрожью в голосе!