Еліот. Уривок
Нисходить голуб, небо розтинаючи
Блискучим лезом вогняного жаху.
Це про нього пророкують, співаючи,
Що іншого з гріху немає шляху.
Єдиная надія чи прокляття -
Твій вибір іж багаттям і багаттям,
З вогню вогнем відкуплення - розп'яттям.
Хто ж муку тую вигадав?
Любов.
Любов - ім'я близьке та незбагнене,
Рук, що вдягають землю знов і знов
У те вбрання нестерпне і вогнене,
Людська рука на зірве цей покров.
Ми живемо - подружжя духу й глини.
Чи нас вогонь, чи полум'я поглине?
Блискучим лезом вогняного жаху.
Це про нього пророкують, співаючи,
Що іншого з гріху немає шляху.
Єдиная надія чи прокляття -
Твій вибір іж багаттям і багаттям,
З вогню вогнем відкуплення - розп'яттям.
Хто ж муку тую вигадав?
Любов.
Любов - ім'я близьке та незбагнене,
Рук, що вдягають землю знов і знов
У те вбрання нестерпне і вогнене,
Людська рука на зірве цей покров.
Ми живемо - подружжя духу й глини.
Чи нас вогонь, чи полум'я поглине?
