//Як може розчарувати гарний комент (та ще й написаний без агресії до іншої думки), який піднімає цікаве тобі обговорення на якісно вищий рівень?
Так і хочеться попросити Вас винести цей комент окремим постом...//

ну ось бачте, навіть пряме попередження, що ваша поведінка викликає в мене агресію, не діє на Вас; Ви зовсім не збираетеся на це зважати і змінювати свою поведінку; а вище розповідали про те, що потенційна "віктимна жертва" має виправитися, перестати бути віктимною, змінити свою поведінку задовго до загрози і прояву агресії, щоб загрозу попередити; суперечність, хіба ні?
а я ж зовсім не шуткувала, і у вірті людині можна завдати багато клопоту за бажанням;

//то НМД вона спірна. Для типових ситуацій (наприклад, дитина - жертва в дитячому колективі, або жінка - жертва ревнивого агресивного чоловіка в сім"ї) можуть бути узагальнення і поради - і вони, безумовно, є.//

не питання; якщо Ви праві, то легко дасте посилання на наукову публікацію професійного психолога або терапевта, де для цілої групи людей - потенційних або реальних жертв психолог буде наводити рекомендації на кшалт "поводьтеся так і сяк весь час, все життя, щоб не спровокувати", а не "тікайте з цих обставин, цих стосунків і цієї місцевості при першій ліпшій нагоді";
то є такі посилання? де б психолог пояснював, що діти - жертви насильства, або інші люди з груп ризику, мають все життя корегувати свою поведінку до потенційного нападу, щоб цьому потенційному нападу запобігти?
бо я, звісно, зустрічала лише роботи психологів про те, що така поведінка як раз свідчить про віктимність або травму, і властива, наприклад, дітям - жертвам фізичного і психологічного насильства, або людям з ПТСР, або тим, що хоч лишилися психічно в порядку, але набули дивних звичок через небезпечні ситуації і в них тепер проблеми з довірою;

що ж стосується популярної серед психологів вимоги, що жертва має прийняти те, що сталося, проаналізувати власні дії та усвідомити причини, то таке буває; але мова йде ось про що:
у жертви можуть бути попередні травми, які утворилися ще до останнього прояву агресії і нападу, з наслідками якого психолог працює; і ці попередні травми заважають жертві подалати наслідки нападу, і заважають здраво оцінювати обставини, які сприяли агресії, розрізнити те, що залежало від жертви, а що від нападника;
це дуже тонкі матерії; мова йде там зовсім не про те, що треба уважно ходити по вулицях, а як не вивчив правила безпеки - це віктимність (це може бути зовсім не віктимність, доречі, і навпаки, агресивна і ризикована поведінка за певних обставин буде складовою віктимної поведінки), мова йде про те, що люди, які вже були жертвами, схильні в умовах агресії швидше ломатися і легше створювати з новим агресором специфічні "отруйні" стосунки; і ця вада не усувається через дотримання певних заходів безпеки жертвою до нападу, вона усувається через допомогу спеціаліста;