Мене дуже турбує і засмучує помітна в нашому інтернеті кореляція між україномовністю коментаторів і їхніми нетолерантними репрессивними поглядами :(. І було суспільство таким собі, а у війні ще більш здичавіємо :(.
До чого тут дружба з москалями, якщо йдеться про дружбу із самим собою? Патріархальність, репресивність, нетолерантність розколюють наше суспільство і травмують наших співгромадян і співгромадянок.
Ви реально не второпали, про що йдеться, чи навмисно провокуєте сварку? В обох випадках мені нецікаво продовжувати цю бесіду.
Ви пишете, що вас турбує і засмучує «кореляція між україномовністю коментаторів і їхніми нетолерантними репрессивними поглядами». Мабуть, я саме такий україномовний українець з репресивним нетолерантним (раніше б сказали, що українським буржувазно-націоналістичним) світоглядом. Отже, особисто мені нетолерантно чхати на чиєсь (я не вас маю на увазі, але людину абстрактну) незадоволення моєю українською нетолерантністю, допоки толерантність до кацапської чуми (у яничарських формах «свабоднава русскайазичія білінґв», «нєважнакакаїзичія», «русскава праваслабія», «абізатєльнай для абразованнава чілавєка вілікай русскай культури», «фармірующєйся укра́інскай палітічєскай нациї», «русскайазичьних воінав АТО-спасітєлєй Украіни ат путіна» тощо) нищить і живою вбиває мою Батьківщину. Це суто питання причин та наслідків. Позаяк ми протягом століть жили без власної держави, але не згинули як народ, то громадянство співгромадян мене мало бентежить, на відміну від чужинства покручів з українськими паспортами, але інтернаціонально-кацапською душею.
Ні, давайте ставленням до жінок та меншин якось відрізнятися від москалів. А не лише мовою. Котра, хоч і калинова, і солов'їна, а не дає індульгенції рагулізму.
З вісімнадцяти "жартівників"+euthanasepam шестеро російськомовні, решта - україномовні; таки кореляція.
Що чоловіки - то правда, але серед російськомовних інтернет-юзерів і інтернет-спільнот легко знайти і диких пригноблювачів, і консерваторів, і лібералів, і лібертаріїв (чоловіків). В українському ж середовищі - тільки консервативний мачистський дискурс. Буду радий помилитися, але я у неформальному спілкуванні в інтернеті між чоловіками інших поглядів не зустрічав.
Слухайте, тут нарізка з коментарів до одного-єдиного посту в ФБ Насті Мельниченко (тієї самої, яка почала "Я не боюсь сказати"). І там ну чесно, 50 на 50 україномовних та російськомових. От не залежить від мови, скрєпи в голові однакові.
Ви помиляєтесь. "Скрєпи" у російськомовних чоловіків якраз бувають різні. Однакові (на 99,9%) скрєпи саме у україномовних.
Повторюю, якщо Ви прочитали мене неуважно: в російськомовному інтернеті при обговоренні прав жінок та секс-меншин легко знайти і ліберальний дискурс, і радикально лібертарний, які відстоюють їх рівноправність. В україномовних же інтернет-чоловіків навіть поміркованого лібералізму "по жіночому питанню" важко знайти, тотальний kinder-kuche-kirche. А інтернет не менш важливий, ніж реал, бо інтернет демонструє, що в голові.
На святе ж зазіхає піраміда: на можливість травити, підвищувати свою самооцінку за рахунок інших і при тому вважати себе білим і пухнастим. Характерно, що вони не бачать різниці між людьми, які жартують над собою (не важливо, євреї, гомосексуали чи азіати), і людьми, які жартують над іншою расою, національністю або орієнтацією.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
no subject
no subject
Ви реально не второпали, про що йдеться, чи навмисно провокуєте сварку? В обох випадках мені нецікаво продовжувати цю бесіду.
no subject
no subject
no subject
no subject
Що чоловіки - то правда, але серед російськомовних інтернет-юзерів і інтернет-спільнот легко знайти і диких пригноблювачів, і консерваторів, і лібералів, і лібертаріїв (чоловіків). В українському ж середовищі - тільки консервативний мачистський дискурс. Буду радий помилитися, але я у неформальному спілкуванні в інтернеті між чоловіками інших поглядів не зустрічав.
І не всі, як один - я відрізняюсь.
no subject
no subject
Повторюю, якщо Ви прочитали мене неуважно: в російськомовному інтернеті при обговоренні прав жінок та секс-меншин легко знайти і ліберальний дискурс, і радикально лібертарний, які відстоюють їх рівноправність. В україномовних же інтернет-чоловіків навіть поміркованого лібералізму "по жіночому питанню" важко знайти, тотальний kinder-kuche-kirche. А інтернет не менш важливий, ніж реал, бо інтернет демонструє, що в голові.
no subject
no subject
no subject
Характерно, що вони не бачать різниці між людьми, які жартують над собою (не важливо, євреї, гомосексуали чи азіати), і людьми, які жартують над іншою расою, національністю або орієнтацією.