Feb. 18th, 2017

morreth: (Default)
В пана професора
Блискуче пенсне
Та лукава посмішка.
"Чи хтось може сказати,
Чому чорна, так би мовити, цивілізація
Не породила ані Платона,
Ані Авіценни?
Чому жіночий, хе-хе, інтелект
Не спромігся піднятися
В емпіреї Декарта?
Де вони - Аристотелі у спідницях?
Втім, хо-хо, риторичне питання.
Переходимо далі..."
Клара Белль Вільямс ретельно записує
"риторичне питання".
Вона знає: з неї можуть спитати.
Пан професор любить, коли студенти ретельно записують.
Пальці судомить, почерк нерівний -
Незручно писати, притулившися до стіни:
Пан професор не любить
Чорних студентів, жінок,
А надто чорних студенток,
Тому Клара-Белль
Слухає лекції в коридорі
Університету Нью-Мексико.
Коричневі пальці виводять:
"Де ж ті чорні Платони?
Де Арістотелі у спідницях?"
Для неї це питання не риторичне.
Клара Белль не стане
Ані Платоном, ані Декартом.
Вона навчатиме чорних читання й письма.
Дітей - удень,
Батьків - уночі,
Поправляючи олівець
В зашкарублих від праці пальцях
Вчорашніх рабів.
Вона переживе
Всі забобони, всі заборони для чорних.
Вона ходитиме вулицею,
Що назвали її ім'ям.
Ним назвуть також корпус,
Де вона тулилася до стіни 
З зошитом та олівцем.
Як звали пана професора?
Та кого воно, в біса, цікавить...





October 2017

M T W T F S S
      1
23 45 678
9 10111213 1415
16171819202122
23242526272829
3031     

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 20th, 2017 04:54 am
Powered by Dreamwidth Studios