morreth: (Default)
morreth ([personal profile] morreth) wrote2017-07-18 12:34 pm

Пташка, дзвоник та я

Вячеслав Оніщенко знову підкинув прекрасного вірша.

Канеко Місудзу, дитяча поетка (1903 - 1929)

Пташка, дзвоник та я

Хоч як широко розкину я руки -
Але до неба злетіти не зможу.
А пташка, що може до неба злетіти,
Не може, як я, швидко бігти землею.

Хоч як напружу я тіло у співі,
Але не дзвенітиму так, як дзвоник.
А дзвоник, хоч як він дзвінко співає,
Не знає стількох пісень, скільки я.

І дзвоник, і пташка, і я, і всі ми -
Всі такі різні, всі такі добрі.


  私が両手をひろげても、
  お空はちっとも飛べないが、
  飛べる小鳥は私のように、
  地面を速く走れない。

  私が体をゆすっても、
  きれいな音はでないけど、
  あの鳴る鈴は私のように、
  たくさんな唄は知らないよ。

  鈴と、小鳥と、それから私、
  みんなちがって、みんないい。


vladmradio: (Default)

[personal profile] vladmradio 2017-07-18 11:01 am (UTC)(link)
доволі пісенна штукенція!